wikipedia.org/Український_історичний_роман (автор bold – опрацьвано, книга bold – прочитано)
| Роки | Автор | Назва | Опис |
|---|---|---|---|
|
-18000 -9000 -5500 |
Мироненко Олександр | Україна: Початок великого шляху Том 1 – На світанку Том 2 – Повернення на Батьківщину Том 3 – На шляху до величі |
Три повісті про те, як жили наші предки за доісторичних часів, як боролися, кохали, хвилювалися. Написано примітивно, начебто для дітей, але з використанням наукових слів. Всі герої, хоч і первісні дикуни, спілкуються високо-літературною мовою. В них інтелігентні думки і поведінка. Майже нікому, окрім головних героїв, автор не видумав імен. Написано дуже погано, але це одна з немногих в Україні спроб передати художніми засобами події, що відбувались на території нашої країни багато тисячоліть тому. Перший том змальовує події, що відбувалися у 18 тисячолітті до нашої ери, коли на території Європи відбулося останнє похолодання і на нашу землю наступали льодовики, а наші пращури змушені були рухатись на південь. У другому томі про те, як через зникнення льодовиків людям, котрі пішли на Південь, довелося повертатися на землі, де вони жили раніше — до території заповідника «Кам’яна могила» (9 тисячоліття до нашої ери). І, третя книга розповідає про події, коли через землетрус, утворились протоки Босфор і Дарданелли, і води Середземного моря створили Чорне та Азовське моря у сучасних межах (5-6 тисячоліття до нашої ери). |
| -4500 | Бабенко Григорій | Люди з червоної скелі | Оповідання з життя людей кам’яної доби. Історична повість присвячена глибокій давнині. Автор намагається зазирнути в далеке минуле, побачити там відповіді на питання, що хвилювали його сучасників. У центрі повісті – юний герой Каї-Наї, чесний і самовідданий, крізь призму сприйняття якого оцінюються усі події. На плем’я Каї-Наї напали біловолосі. Вони вбили всіх чоловіків і забрали жінок. Каї-Наї, що дивом вижив, прибився до племені з червоної скелі. Його мрією стала помста племені біловолосих. Ідея твору: не повинно бути місця насильству, міжнаціональної ворожнечі, вбивствам, поневоленню людини людиною, народу народом. В повісті достатньо правдоподібно показано життя первісних дикунів: вбивають та жеруть один одного, немає розуміння світу та причинно-наслідкових зв’язків, ніякої ематії один до одного… Цікаво, що головні злодії, проти яких бореться герой, більш розвинуті, приручають свійських тварин та починають займатися землеробством. |
| За 4000 років нічого значущого не відбулося? Може щось про трипільців? Порадьте книжки! Контакти знизу. | |||
| -514 | Білик Іван | Дикі білі коні | Перша книга трилогії “Скіфи”. Історія скіфів, як прото-казаків, зі щільним пропрацюванням історичних подій та ментальним занурення в ті давні часи. Події відбуваються від Босфору до степів північного Причорномор’я. З далекої історії, з тисячоліть, що видаються сьогодні майже вічністю, долинає золотий гомін скіфів — це історія про те, як наші предки розгромили іранців-персів та їхнього царя Дарія. |
| -500 | Костенко Ліна | Скіфська одіссея | Піщане — село Золотоніського р-ну Черкаської обл., поблизу якого в заплаві р. Супою (лівої притоки Дніпра) 1960—61 знайдено залишки човна, рештки кістяка людини та 15 античних бронзових посудин, оздоблених рельєфним орнаментом. Цей унікальний комплекс датується кін. 6 — поч. 5 ст. до н. е. Знахідка з Піщаного свідчить про торгівельні і культурні зв’язки землеробського праслов’янського населення цієї території з античними містами, що їх здійснювали дніпровським водним шляхом. Човен з Піщаного експонується в Історичному музеї в Києві; 14 бронзових позолочених посудин — у його філіалі — Музеї історичних коштовностей України, 1 лутерій — в археологічному відділі Переяслав-Хмельницького історичного музею. |
| -450 | Білик Іван | Не дратуйте ґрифонів | Друга книга трилогії “Скіфи”. Головні герої роману — діти і онуки цих переможців іранців-персів та їхнього царя Дарія. Події відбуваються в Херсонесі та північному Причорномор’і. Як наші предки грали в політичні ігри зв греками Херсонесу. |
| -300 | Бабенко Григорій | В тумані минулого | Повість, в якій скіфи зображені як протоукраїнське плем’я. |
| -150 | Білик Іван | Цар і раб | Третя книга трилогії “Скіфи”. Події відбуваються в Пантікапеї (Керчі) та Криму. Головний герой роману — відомий з історії Салмак, заручник від Великого князя при дворі боспорського царя Персіда V. На Боспорське царство накинули око зразу дві імперії — Римська і Понтійська на чолі з царем Мітрідатом. Серед археологічних знахідок того часу (а це кінець II ст. до н. е.) — срібна монета, на одному боці якої зображені профіль молодого чоловіка і напис «Салмак», а на другому — «Місто Сонця». Книжка важка, але передає багато деталей реальних історичних подій тих часів. |
| За 500 років нічого значущого не відбулося? Може що щось про нашіх предків антів, гунів та русів? Порадьте книжки! Контакти знизу. | |||
| 376-454 | Білик Іван | Меч Арея | На території України не було ніяких кочових орд «гунів», тому що знаходили лише поселення осідлих племен тих часів. Тож відповідь на питання, кого в Західній Європі та Греції називали «войовничими гунами», виявляється простою, літописні «гуни» — це слов’яни й безпосередні предки українців, а їхній легендарний цар Аттіла — київський князь Гатило. Стрімкий сюжет, захоплюючі пригоди героїв, цікаве героїчне і водночас драматичне життя київського володаря Богдана Гатила, який підкорив увесь континент, втримує цікавість і приваблює нових читачів. У романі історія нашого народу подовжується на півтисячоліття вглиб віків. |
| 482 | Малик Володимир | Князь Кий | У романі автор відтворює ту прадавню добу, коли легендарний Кий об’єднав різні споріднені слов’янські племена, заклав основи могутньої держави. Зображуючи атмосферу, побут, звичаї того часу, письменник намагався переконати сучасників у тому, що українське історичне коріння значно глибше і могутніше, ніж того хотілося б деяким «старшим братам». «Я хотів показати наші корені. Русь — це ми. Це — Київська земля, це — підмурівок України.» Книга гарно написана, захоплюючих сюжет. Особливо буде цікава юним киянам, тому що описує київськи гори, річки, місця але за давних давен. |
| 510 | Мельниченко Анастасія | Хільбудій. Позичене ім’я | Дівчина, яка змінювала імена так часто, що забула своє справжнє. Хлопець, який позичив чуже ім’я і чуже життя. Доля рознесла їх за тисячі кілометрів, що на VI століття означало вічну розлуку. І все-таки вони зустрілися — вже іншими людьми. Роман про незвіданий світ раннього середньовіччя, де квітне Візантія, лютують авари, а слов’яни хвилями котяться за Дунай. |
| 530 | Міщенко Дмитро | Синьоока Тивер | Автор роману розкриває маловідомі сторінки нашої історії, відтворюючи події, що стоять за літописними згадками: боротьбу східних слов’ян (тиверців та полян) із Візантією (імператором Юстиніаном та його намісником Хільбудієм), вторгнення у їхні землі обрів у VI—VII століттях. Провідна думка твору — консолідація племен, що створять пізніше східнослов’янську державу Київську Русь. Описані язичницькі релігійні обряди слов’ян. |
| 550 | Міщенко Дмитро | Лихі літа ойкумени | В романі простежується подальший розвиток подій, відомих читачеві з попереднього твору цього автора — «Синьоока Тивер». Письменник глибше вникав тут у суперечності епохи великого переселепня народів, розкривав причини конфлікту між племенами, чиї інтереси зіткнулися в VI—VII століттях на Дунаї і вилилися мало не в столітню війну. В полі зору автора не лише особисті долі героїв, життя, побут, звичаї багатьох народів і племен (утигурів, кутригурів, обрів, гепідів, лангобардів, слов’ян), а й політичні змагання між ними і Візантією, яка не гребувала своїми далекоглядними планами — відродження Римської імперії під скіпетром імператора Юстиніана I — такими відомими і нині методами ведення війни, як використання найманців. Саме їхня поява на Дунаї (особливо аварів) і стала великою бідою не тільки для слов’ян, а й для Візантії. |
| 570 | Міщенко Дмитро | Розплата | У цьому романі український письменник, осмислюючи історичні події загальноєвропейського масштабу, відтворює як обставини боротьби східних слов’ян з аварами, так і передумови їхнього подальшого поступу. Тому події, пов’язані з боротьбою антів за своє існування, тісно переплітаються в цьому творі, як і в попередніх книгах його історичної трилогії — «Синьоока Тивер», «Лихі літа ойкумени», — з подіями, що відбувалися у Візантії, на землях західних слов’ян. |
| За 300 років нічого значущого не відбулося? Порадьте книжки! Контакти знизу. | |||
| 850 | Іванченко Раїса | Зрада, або Як стати володарем | Твір вводить читача в атмосферу життя східних слов’ян у IX столітті. Поряд з державцями, що стояли біля джерел Київської Русі, тут діють володарі Болгарії і Моравії, Візантії і Хозарії. У романі відтворено як факти історії, так і соціальну психологію тих часів, язичеські вірування наших предків, болісні процеси прилучення їх до християнства, образи перших слов’янських просвітителів. У дещо шаржованому ключі висвітлено мотиви та образи слов’янської міфології. |
| 880 | Іванченко Раїса | Сіті життя і смерті | Про київського князя Оскольда |
| 880 | Міщенко Дмитро | Сіверяни | Сюжет твору розгортається навколо трагічної долі княжни Чорни і закоханого в неї холопа, а згодом мужнього вітязя Всеволода. З цєї – основною – лінією пов`язана також тема об`єднання слов`янських земель в боротьбі проти хозарів, тема боротьби з сепаратизмом сіверянських кнізів. |
| 900 | Іванченко Раїса | Отрута для княгині | Є продовженням роману «Зрада, або Як стати володарем».
У книзі розповідається про життя та проблеми суспільства Київської Русі в Х столітті на чолі з такими володарями, як Ольга, Олег, Ігор, Святослав, візантійський імператор Костянтин Багрянородний, Роман Лакапін, болгарський цар Симеон та іншими. Авторка акцентує увагу на двох соціальних прошарках: владцях та еліті, досліджує їхнє життя, діяльність, внесок у розвиток тогочасної держави та культури. В романі розкриваються актуальні для сьогодення питання: яким має бути можновладець, хто має право на владу та якою має бути жінка в ролі володарки держави. |
| 910 | Білик Іван | Похорон богів | Прекрасний роман. Один із двох найсенсаційніших романів в історії української літератури. Оповідь заводить читача у глибини століть, у часи, коли ще не народилася княгиня Ольга, а Олег підступом захопив престол над Почайною. З неї він дізнається багато цікавого про мудрого Стана і немудрого Ігоря, про войовничого Святослава і його трьох синів, про Блажія Муромця і його синів. Архімандрити, філософи і узурпатори престолів, звичайні воїни і великі воєводи, слов’янські просвітителі Кирило і Мефодій, невільники, які пізніше стали князями, та князі з невільницькими кайданами постануть перед очима зацікавленого читача. Ця книга — справжній подарунок і відкриття для всіх, хто цікавиться історією. |
| 960-72 | Опільський Юліан | Іду на вас | Гостросюжетний художній твір лицарської української прози про шляхетного князя давньої України Святослава. |
| 1043-1114 | Іванченко Раїса | Гнів Перуна | На сторінках книги читач зустрінеться з однією з найдавніших і найцікавіших постатей української історії — видатним давньоруським філософом, істориком, літописцем ХІ — поч. ХІІ століть — легендарним Нестором. Філософ-мислитель — автор «Повісті врем’яних літ» — через запаморочливу товщу часу шле нащадкам думку про ущербність народу, котрий не знає історії свого роду. Але ця книга — не тільки і не стільки погляд в минуле. Ця книга більше про сьогодення. Мандруючи сторінками книги читач весь час буде ловити себе на думці, що десь він вже в реальному своєму житті зустрічався з персонажами книги, які, що правда, мають інші прізвища, і з змальованими автором суспільними явищами: той же, що і тисячу років тому, утиск простої людини, ті ж нескінченні чвари можновладців, боротьба за владу, здирництво, захланність, розхитування держави… Описано часі правління Ярослава Мудрого, поход на Константинополь Володимира Ярославича, боротьба за престол між Ізяславом, Святославом та Всеволодом Ярославичами. |
| 1180 | Малик Володимир | Черлені щити | У творі розповідається про боротьбу Київської Русі проти половців у першій половині 80-х років 12-го століття. Одним з головних епізодів твору є невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича у половецькі землі. Цей похід описується у літопису «Слово о полку Ігоревім». |
| 1240 | Малик Володимир | Горить свіча | Роман розповідає про знищення Батиєм міста Києва та розорення українських земель. |
| 1250 | Іванченко Раїса | Золоті стремена | В основу сюжету роману «Золоті стремена» покладено період боротьби давньоруського народу з нашестям іноземних полчищ з заходу і Золотої Орди ‑ зі сходу. Головні герої роману ‑ Федір, Добрава, коваль Михайло, Данило Галицький, Олександр Невський ‑ зберегли в собі і передали наступним поколінням право і обов’язок захищати рідну землю, жити в мирі з іншими народами. |
| 1508 | Міщенко Дмитро | Бунтівний князь | Роман відкриває незаймані сторінки нашої минувшини, т. зв. литовський період в історії України. Відомо, що плюндрування української землі кримськими татарами уже в XV ст. набуло масового і згубного характеру. Та мало кому відомо, що причиною того лиха були не так хижацькі інтереси татар (а саме цим пояснювалися їхні вторгнення), як великодержавницька політика московських князів. Це вони підкуповували кримських ханів і спонукали їх до походів на Литву і Україну.
Складні державні взаємини того часу між Московським князівством та Литвою, з одного боку, і між Кримським ханством, Україною та Литвою, з другого, зумовили національно-визвольний рух на Україні під проводом князя Глинського і трагічно позначилися на долях багатьох героїв роману, зокрема самого Глинського, московської князівни Олени, яка з політичних міркувань свого батька стала дружиною московського резидента в Литві. Ця складність подій і характерів і забезпечили романові як духовну, так і пізнавальну цінність. |
| 1580-1930 | Липа Юрій | Козаки в Московії | Головний герой роману – Григорій Трембецький, лицар і купець, – за підказкою царського сина і втікача Іоана Шуйського прагне здобути «найбільший скарб Московії», що його цар Іван ІV Лютий заховав десь на волзьких берегах, щойно завойованих і неприборканих. І він разом зі своїми товаришами знаходить те закляте місце, але не знаходить скарбу. Отже, на чужій землі знаходять герої лише ошуканство. Роман сповнений глибоких роздумів про долю України, її майбутнє. |
| 1648-51 | Сенкевич Генрик | Ogniem i mieczem | Роман розпочинає історичну трилогію, у яку ще входять Потоп і Пан Володийовський. Події у книзі розгортаютьсяу період Хмельниччини в Україні. Більших історичних постатей зображені тенденційно. |
| 1655 | Міщенко Дмитро | Згубні вітри над оазою | Твір розповідає про ті події, що після Переяславської ради всіляко замовчувалися російським царизмом, який не хотів являти на люди справжню суть не тільки тодішніх українсько-російських взаємин, а й взаємин між Україною, Польщею та Росією з одного боку, та між Україною, Швецією і Семіградським князівством з другого. |
| 1668 | Бабенко Григорій | Шляхом бурхливим | Книгу про Сіркові походи проти татар і турків та повстання 1668 року. Письменник взявся за одну з найскладніших для розуміння та інтерпретації епох в історії України — добу Руїни. Імовірно, Бабенко консультувався із знавцем козацької історії Д. Яворницьким, з яким вів переписку. У своїх листах до нього, письменник зізнавався, що він не завжди міг дотримуватися історичної достовірності. |
| 1676-1681 | Малик Володимир | Таємний посол | Тетралогія українського письменника-історика складається з чотирьох романів: «Посол Урус-Шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник» та «Шовковий шнурок». Усі чотири романи розповідають про долю українського козака Арсена Звенигори. Протягом усіх книг він подорожує по Україні і Туреччині, виконуючи секретне доручення кошового отамана Сірка. |
| 1677 | Липа Катерина | Слуги яструба і лілей | |
| 1690 | Міщенко Дмитро | Не полишу тебе самотньою | Кримськи походи українського казацтва, канальні роботи поблизу Петербурга |
| 1860 | Іванченко Раїса | повість «Передчуття весни» (1970) та роман «Клятва» (1971) | Про Михайла Драгоманова. Сучасник Миколи Лисенка і Михайла Старицького і Івана Франка і Лесі Українки, Михайло Драгоманов — вчений зі світовим ім’ям, видатний діяч і мислитель свого часу, пристрасний борець за кращу долю народу проти самодержавства, неуцтва і фарисейства. Складний і тернистий його життєвий шлях — нестатки, гоніння, утиски, політична еміграція. Були й невиправдані ілюзії, і прикрі зриви, і серйозні помилки, за які потім справедливо критикував його Ленін, але те добре й велике, що зробив М. Драгоманов,— гідне пам’яті й поваги. Недаремно Іван Франко ставив Михайла Драгоманова в один ряд з Тарасом Шевченком, закликав дорожити неперестарілим доробком славного сина української землі, тією справою, за яку він боровся… |
| 1932-33 | Міщенко Дмитро | Хліб наш насущний | Про голодомор |
| 1938 | Липа Юрій | Призначення України | Фундаментальна праця, яка розкриває українську геополітичну концепцію, стверджуючи, що призначення України полягає у виконанні ролі «третьої сили» — моста, буфера між Заходом та Сходом, а її місія – протистояти імперіям, захищати власну державність і національну ідентичність через боротьбу за свободу та духовне відродження. Липа бачив Україну не просто як територію, а як цивілізаційний центр, що має формувати власну потужну ідеологію, що протистоїть і західному матеріалізму, і східному тоталітаризму. |
| 0 | |||
| 0 | |||
| 0 | |||
| 0 | |||
| 0 | |||
| 0 | |||