ISO 21500 "Контекст та концепції" - це неофіційний переклад міжнародного стандарту ISO 21500:2021 "Project, programme and portfolio management — Context and concepts". Користуйтесь, та надсилайте свої зауваження та пропозиції.

Підтримати розробку стандартів українською
Базовий семінар з використання стандартів ISO серії 21500

Передмова

ISO (the International Organization for Standardization – Міжнародна організація стандартизації) – це всесвітня федерація національних органів стандартизації (установи-учасники ISO). Робота з підготовки міжнародних стандартів зазвичай здійснюється в технічних комітетах ISO. Кожна установа-учасниця, що зацікавлена у предметі, для якого створено технічний комітет, має право бути представленою у цьому комітеті. В роботі також беруть участь урядові та неурядові міжнародні організації, що мають зв'язки з ISO. ISO тісно співпрацює з Міжнародною електротехнічною комісією (МЕК) з усіх питань електротехнічної стандартизації.

Процедури, використані для розробки цього документа, та процедури, призначені для його подальшого впровадження, описані в Частині 1 Директив ISO/IEC. Зокрема, слід зазначити, що для різних типів документів ISO необхідні різні критерії затвердження. Цей документ розроблено відповідно до редакційних правил Частини 2 Директив ISO/IEC (див. www.iso.org/directives).

Варто зазначити, що деякі елементи цього документа можуть бути предметом патентних прав. ISO не несе відповідальності за виявлення будь-яких або всіх таких патентних прав. Детальна інформація про будь-які патентні права, виявлені під час розробки документа, міститиметься у Вступі та/або в списку ISO отриманих патентних заявок (див. www.iso.org/patents).

Будь-яке комерційне найменування, яке використовується в цьому документі, є інформацією, наданою для зручності користувачів, і не є її схваленням.

Пояснення добровільного характеру стандартів, значення конкретних термінів та висловів ISO, що стосуються оцінки відповідності, а також інформація про дотримання ISO принципів Світової організації торгівлі (СОТ), що містяться в Угоді про технічні бар’єри у торгівлі (ТБТ), доступні за посиланням: www.iso.org/iso/foreword.html.

Комітетом, відповідальним за цей документ, є Технічний комітет ISO/TC 258, Управління проєктами, програмами та портфелями.

Ця друга редакція разом із ISO 21502:2020 "Контекст та концепції", скасовує та замінює першу редакцію (ISO 21500:2012), яку було технічно переглянуто. До основних змін у поточній редакції порівняно з попередньою належать такі:

  • у цьому документі наведено огляд середовища управління проєктами, програмами та портфелями, врядування ними, а також основні фактори, що впливають на середовище у ширшому контексті;
  • у цьому документі наведено загальний вигляд взаємозв'язків між підготовленими ISO/TC 258 стандартами щодо управління проєктами, програмами та портфелями, хоча настанови щодо управління проєктами тепер наведено в ISO 21502.

Будь-які відгуки або запитання щодо цього документа повинні скеровуватися до національного органу стандартизації країни читача документа. Повний перелік цих органів наведено за посиланням: www.iso.org/members.html.

Вступ

Цей документ (ISO 21500 "Контекст та концепції") містить загальні настанови щодо використання підготовлених ISO/TC 258 стандартів щодо управління проєктами, програмами та портфелями, а також огляд цих дисциплін та пов'язаного з ними врядування в організації.

До цільової аудиторії цього документа належать, включаючи, але не обмежуючись наведеним:

  • практики та фахівці з управління проєктами, управління програмами та управління портфелями;
  • директори, керівники вищого рівня, спонсори та інші органи врядування, що здійснюють нагляд за проєктами, програмами та портфелями;
  • стейкхолдери проєктів, програм та портфелів;
  • академічна спільнота;
  • розробники національних, організаційних, галузевих стандартів, а також державної політики;
  • користувачі будь-якого зі підготовлених ISO/TC 258 стандартів щодо управління проєктами, програмами та портфелями.

1 Сфера застосування

У цьому документі (ISO 21500 "Контекст та концепції") визначено контекст організацій та основоположні концепції для здійснення управління проєктами, програмами та портфелями. У ньому також наведено настанови для організацій щодо впровадження та вдосконалення управління проєктами, програмами та портфелями, використовуючи підготовлені ISO/TC 258 стандарти.

Цей документ можна застосовувати до більшості організацій, зокрема державних та приватних, незалежно від розміру та типу організації. Його також можна застосовувати до будь-якого проєкту, програми чи портфеля незалежно від рівня складності, розміру чи тривалості.

Подальші настанови щодо управління проєктами, програмами та портфелями, а також врядування ними, наведено в ДСТУ ISO 21502, ДСТУ ISO 21503, ДСТУ ISO 21504 та ДСТУ ISO 21505.

2 Нормативні посилання

У цьому документі (ISO 21500 "Контекст та концепції") відсутні нормативні посилання.

3 Терміни та визначення понять

Нижченаведені терміни та визначення понять застосовуються для цілей цього документу (ISO 21500 "Контекст та концепції").

Логотип ДСТУ ISO 21500:2022 Управління проєктами, програмами та портфелями — Контекст та концепціїISO та IEC підтримують термінологічні бази даних для використання в стандартизації за такими адресами:

3.1 Вигода (Benefit)
Створена перевага, цінність чи інший позитивний ефект.
[ДЖЕРЕЛО: ДСТУ ISO/TR 21506:2022, 3.7]

3.2 Бізнес-кейс (Business Case)
Задокументоване обґрунтування на підтримку прийняття рішення про зобов’язання щодо початку проєкту (3.15), програми (3.12) або портфелю (3.9).
[ДЖЕРЕЛО: ДСТУ ISO/TR 21506:2022, 3.4]

3.3 Доробок (Deliverable)
Унікальний, придатний для перевірки елемент, що повинен з'явитись в результаті проєкту (3.15).
[ДЖЕРЕЛО: ДСТУ ISO 21502:2022, 3.9]

3.4 Врядування (Governance)
Принципи, політики та фреймворк, відповідно до яких керують організацією та контролюють її.
[ДЖЕРЕЛО: ДСТУ ISO/TR 21506:2022, 3.14]

3.5 Орган врядування (Governing Body)
Особа, група або сутність, відповідальна за врядування (3.4) організацією, організаціями або частиною організації.
[ДЖЕРЕЛО: ДСТУ ISO/TR 21506:2022, 3.59]

3.6 Нагода (Opportunity)
Виникнення ризику, який може мати сприятливий вплив.
[ДЖЕРЕЛО: ДСТУ ISO/TR 21506:2022, 3.54]

3.7 Кінцевий результат (Outcome)
Зміна в результаті використання набутку (3.8) проєкту (3.15).
[ДЖЕРЕЛО: ДСТУ ISO 21502:2022, 3.13]

3.8 Набуток (Output)
Сукупні матеріальні чи нематеріальні доробки (3.3), які утворюють результат проєкту (3.15).
[ДЖЕРЕЛО: ДСТУ ISO 21502:2022, 3.14]

3.9 Портфель (Portfolio)
Набір компонентів портфеля (3.10), згрупованих разом для полегшення управління ними задля досягнення стратегічних цілей.
[ДЖЕРЕЛО: ДСТУ ISO/TR 21506:2022, 3.73]

3.10 Компонент портфеля (Portfolio Component)
Проєкт (3.15), програма (3.12), портфель (3.9) або інша супутня робота.
[ДЖЕРЕЛО: ДСТУ ISO/TR 21506:2022, 3.44]

3.11 Управління портфелями (Portfolio Management)
Скоординовані операції для спрямування та контролю за досягненням стратегічних цілей.
[ДЖЕРЕЛО: ДСТУ ISO/TR 21506:2022, 3.92]

3.12 Програма (Programme)
Група компонентів програми (3.13) якими скоординовано керують задля реалізації вигід (3.1).
[ДЖЕРЕЛО: ДСТУ ISO/TR 21506:2022, 3.75]

3.13 Компонент програми (Programme Component)
Проєкт (3.15), програма (3.12) або інша супутня робота.
[ДЖЕРЕЛО: ДСТУ ISO/TR 21506:2022, 3.45]

3.14 Управління програмами (Programme Management)
Скоординовані операції для спрямування та контролю за реалізацією визначених вигід (3.1) та доробків (3.3).
[ДЖЕРЕЛО: ДСТУ ISO/TR 21506:2022, 3.93]

3.15 Проєкт (Project)
Иимчасове зусилля для досягнення однієї чи кількох визначених цілей.
[ДЖЕРЕЛО: ДСТУ ISO 21502:2022, 3.20]

3.16 Управління проєктами (Project Management)
Скоординовані операції для спрямування та контролю за досягненням узгоджених цілей.
[ДЖЕРЕЛО: ДСТУ ISO 21502:2022, 3.24]

3.17 Спонсор (Sponsor)
Особа, яка несе відповідальність за отримання ресурсів та прийняття управлінських рішень з метою досягнення успіху.
[ДЖЕРЕЛО: ДСТУ ISO/TR 21506:2022, 3.83]

3.18 Стейкхолдер (Stakeholder)
Особа, група або організація, які мають інтерес до, можуть впливати на, можуть перебувати під впливом або вважати себе під впливом будь-якого аспекту проєкту (3.15), програми (3.12) або портфелю (3.9).
[ДЖЕРЕЛО: ДСТУ ISO/TR 21506:2022, 3.85]

3.19 Загроза (Threat)
Ризик, виникнення якого матиме негативний вплив.
[ДЖЕРЕЛО: ДСТУ ISO/TR 21506:2022, 3.24]

Якщо треба швидко вивчити цю тему, зверніть увагу на базовий семінар з використання стандартів ISO серії 21500

4 Концепції управління проєктами, програмами та портфелями 

4.1 Загальні положення

Цей пункт описує загальний контекст, в якому функціонує врядування та управління проєктами, програмами та портфелями. На додаток до поточних операцій, управління проєктами, програмами та портфелями забезпечує інтегрований фреймворк управління для досягнення вартості. Проєкти, програми та портфелі існують в організаційному середовищі, а організація існує в більшому, зовнішньому середовищі.

Рисунок 1 ілюструє, що нагоди та загрози можна визначити за допомогою організаційної стратегії та цілей. Нагоди та загрози можна оцінити та додатково переробити у вимоги та бізнес-кейси. На основі цих бізнес-кейсів та використовуючи управління портфелями або іншу структуру управління, організація обирає та санкціонує проєкти та програми, що забезпечують доробки, набутки та кінцеві результати діяльності. Застосовувані в операціях, доробки, набутки та кінцеві результати повинні сприяти реалізації вигід для внутрішніх та зовнішніх стейкхолдерів. Вигоди можуть також сприяти подальшому розвитку стратегії та цілей організації.

ПРИМІТКА 1. Нагоди та загрози розглядаються зі стратегічної точки зору.
ПРИМІТКА 2. Пунктирні рядки в полі операцій вказують на те, що операції можуть розширюватися на проєкти, програми та портфоліо (див. “Інші пов’язані роботи”).

Рисунок 1 - Приклад контексту врядування та управління проєктами, програмами та портфелями 

4.2 Проєкти, програми та портфелі 

Організації виконують роботи задля досягнення цілей. Ці роботи можуть бути виконані, як поточні операції, проєкт або програма; або організовані, як портфель, разом з іншими суміжними роботами. Приклад взаємозв'язку між проєктами, програмами та портфелями наведено на Рисунку 2. Фокус кожної з цих організаційних операцій може бути узагальнений наступним чином:

  • Операції проводяться відносно стабільними командами в рамках постійних та повторюваних процесів і спрямовані на підтримку організації.
  • Проєкти виконуються тимчасовими командами та забезпечують доробки, набутки, кінцеві результати та вигоди. Проєктом можна управляти як самостійними трудовитратами в рамках організації або як частиною більшої програми чи портфеля.
  • Програми - це групи програмних компонентів, координовано керованих для забезпечення переваг і синергії, сприяння досягненню спільних стратегічних та оперативних цілей та реалізації вигід.
  • Портфелі - це сукупність проєктів, програм та інших суміжних робіт, здійснюваних для забезпечення досягнення стратегічних цілей організації.

 

Рисунок 2 — Приклад взаємозв'язку між проєктами, програмами та портфелями 

4.3 Організаційне середовище 

На організаційне середовище діють як внутрішні, так і зовнішні фактори, що впливають на організаційну діяльність та прийняття рішень. Організація повинна враховувати внутрішній вплив на врядування та управління проєктами, програмами та портфелями. Внутрішнє середовище складається з внутрішніх стейкхолдерів і на нього впливають структура, культура та процеси організації. Внутрішні стейкхолдери включають, окрім іншого:

  • членів органу врядування;
  • керівників в ролі власників ресурсів або в інших операційних чи функціональних ролях;
  • спонсорів;
  • керівників проєктів, програм чи портфелю;
  • працівників організації, на яких впливає проєкт, програма чи портфель.

Структура та культура організації впливатимуть на спосіб прийняття рішень, спілкування та надання повноважень внутрішнім стейкхолдерам та іншим учасникам управління проєктами, програмами та портфелями. Врядування проєктами, програмами та портфелями відображає структуру та культуру організаційного врядування, має вповноважувати внутрішніх стейкхолдерів та надавати підтримку для управління залученням та очікуваннями внутрішніх стейкхолдерів.

4.4 Зовнішнє середовище 

Зовнішнє середовище організації, що використовує управління проєктами, програмами та портфелями, впливає на здатність організації реалізовувати вигоди. Фактори, які слід враховувати в зовнішньому середовищі, включають, окрім іншого:

  • нагоди та загрози, що виникають внаслідок економічних, політичних, соціальних, технологічних, правових та екологічних обмежень;
  • очікування та вимоги уряду чи державних органів, клієнтів, постачальників, підрядників, інших ділових партнерів і громадськості;
  • вигоди від реалізації доробків, набутків та кінцевих результатів, вироблених проєктами та програмами для зовнішніх стейкхолдерів;
  • проєкти, що залучають кілька організацій, як засіб для співпраці з частинами зовнішнього середовища.

4.5 Впровадження стратегії 

Організації можуть формувати стратегію, виходячи зі своєї місії, бачення, внутрішніх та зовнішніх факторів навколишнього середовища. Робота по виконанню стратегії та її цілей називається реалізацією стратегії. Стратегічні цілі організації можуть бути досягнуті шляхом реалізації проєктів, програм та оперативної діяльності, або різних їх комбінацій. Рисунок 3 відображає досягнення стратегії та цілей через портфель проєктів та програм.

Стратегічні цілі повинні керувати визначенням потенційних проєктів та програм, які можуть бути зібрані в одному або декількох портфелях (дивись ДСТУ ISO 21504). Фактори які враховуються під час вибору проєктів та програм включають, але не обмежуються наступними:

  • витрати проти вигід;
  • типи вигід;
  • прийнятний рівень ризику та вплив ризику;
  • ув'язка зі стратегічними цілями;
  • доступність ресурсів;
  • терміни реалізації витрат та вигід.

Організація може використовувати управління портфелями для:

  • планування розподілення ресурсів та термінів реалізації вигід;
  • оцінки та зменшення загального впливу ризиків;
  • координації термінів проєктів, програм інших пов'язаних з цим робіт;
  • допомоги організації у впровадженні активних та свідомих рішень для вибору, пріоритезації та закриття проєктів, програм та інших пов'язаних з цим робіт.

 

ПРИМІТКА. Нагоди та загрози розглядаються зі стратегічної точки зору.

Рисунок 3 - Приклад реалізації стратегії.

4.6 Інтегровані підходи врядування та управління 

Основні концепції повинні керувати мисленням та поведінкою для врядування та управління проєктами, програмами та портфелями. Ці концепти включають але не обмежуються:

  • стратегічне узгодження: проєкти, програми та портфелі повинні бути пов'язані з організаційною стратегією та цілями;
  • безперервне обґрунтування: постійне обґрунтування бізнесу повинно використовуватися для підтвердження того, що очікувані вигоди можуть бути досягнені та риски будуть керованими, також повинно використовуватися для припинення роботи, коли обґрунтування бізнесу більше не підтримується;
  • відповідний фреймворк: фреймворки врядування і управління та засоби контролю повинні бути пропорційними та відповідати роботі, що виконується, пов’язаним з нею ризикам та прийнятному рівню ризику організації;
  • залучення стейкхолдерів та комунікації: доробки, набутки та кінцеві результати повинні відповідати погодженим потребам встановлених організацією-спонсором та повинні бути затвердженими стейкхолдерами;
  • чіткі ролі та обов'язки: повноваження та відповідальність повинні бути визначені та назначені виконавцям та мають бути  послідовними та простежуваними на всіх рівнях проєкту, програми чи портфеля;
  • відповідне планування та управління: робота повинна бути належним чином спланована, а якістю слід активно керувати; способи роботи повинні бути адаптовані, щоб максимізувати ймовірність успіху в середовищі проєкту, програми чи портфелю;
  • постійне вдосконалення: досвід та засвоєні уроки повинні бути зафіксовані в рамках організаційної бази знань, якою слід ділитися та використовувати для сприяння вдосконаленню ефективності майбутнього проєкту, програми чи портфелю.

Інтегрований підхід врядування та управління для проєктів, програм та портфелів, включаючи вищеназвані концепти, повинен сприяти:

  • побудові загального розуміння організаційних стратегій, цілей, планів та дорожніх карт;
  • розвитку фокусу на реалізацію стратегічних цілей;
  • забезпеченню прозорості та сумісності вкладу до стратегічних цілей;
  • полегшенню комунікацій;
  • забезпеченню прозорості використання ресурсів та причин використання ресурсів;
  • зрозумілішому прогресу за допомогою послідовного звітування, воріт прийняття рішень та процедур ескалації.

Використання управління проєктами, програмами та портфелями, у поєднанні з врядуванням, можуть забезпечити керівні принципи, фреймворки, процеси та інструменти для створення доробків, набутків та кінцевих результатів для реалізації запланованих вигід. Використання комплексного підходу може підтримати реалізацію стратегії, як показано на Рисунку 3.

Якщо треба швидко вивчити цю тему, зверніть увагу на базовий семінар з використання стандартів ISO серії 21500

5 Стандарти управління проєктами, програмами та портфелями 

5.1 Загальні положення

Стандарти управління проєктами, програмами та портфелями, підготовлені ISO/TC 258, складаються з цього документу (загального стандарту) та чотирьох основних стандартів (ДСТУ ISO 21502 щодо управління проєктами, ДСТУ ISO 21503 щодо управління програмами, ДСТУ ISO 21504 щодо управління портфелями та ДСТУ ISO 21505 щодо врядування), доповнене підтримуючими стандартами та словником (див. Рисунок 4). Цей пункт містить огляд, та керівництво для, використання управління проєктами, управління програмами, управління портфелями та стандарти врядування.

Рисунок 4 - Стандарти управління проєктами, програмами та портфелями 

5.2 Огляд 

5.2.1 Ключові стандарти 

ДСТУ ISO 21502, стандарт управління проєктами, надає керівництво щодо концептів та практик для проєктного управління що є важливим для успішного постачання проєкту та має вплив на успішне постачання проєкту.

ДСТУ ISO 21503, стандарт управління програмами, надає керівництво щодо підтримки налаштування та відстеження інтегрованих компонентів програми та реалізації вигід.

ДСТУ ISO 21504, стандарт управління портфелями, надає керівництво  щодо управління портфелями проєктів та програм. Він розглядає необхідність послідовного підходу до управління стратегічним узгодженням проєктів, програм, портфелів та інших пов'язаних з цим робіт.

ДСТУ ISO 21505, стандарт врядування, надає вказівки щодо покращення підзвітності та прозорості, а також щодо санкціонування, спрямування, надання повноважень, нагляду та обмеження управління проєктами, програмами та портфелями.

5.2.2 Допоміжні стандарти та словник 

Допоміжні стандарти надають керівництво щодо використання різних практик управління проєктами, програмами та портфелями.

ПРИКЛАД.  ДСТУ ISO 21508 та ДСТУ ISO 21511.

Допоміжний стандарт може застосовуватися до управління проєктами або програмами в організації, як це вимагається в рамках структури врядування цієї організації.

ДСТУ ISO/TR 21506 визначає терміни які використовуються в врядування проєктами, програмами та портфелями та іншими пов'язаними з цим роботами.

5.3 Переваги використання стандартів з управління проєктами, програмами та портфелями 

5.3.1 Загальні положення

Хоча існує багато способів реалізації управління проєктами, програмами та портфелями та відповідної системи врядування, використання стандартів, підготовлених ISO/TC 258, забезпечує структурований підхід, який може сприяти збільшенню вигід.  Цей підпункт описує конкретні переваги використання ДСТУ ISO 21502, ДСТУ ISO 21503, ДСТУ ISO 21504 та ДСТУ ISO 21505.  Загальні переваги їх використання включають, не обмежуючись цим: надання загальної та міжнародно визнаної системи відліку для концепцій, керівних принципів, фреймворків та процесів щодо застосування управління проєктами, програмами та портфелями та відповідної системи врядування.

5.3.2 Управління проєктами  

Переваги використання ДСТУ ISO 21502 включають, але не обмежуються наступним:

  • просування нагод для перетворення ідей у матеріальні та нематеріальні доробки, набутки, кінцеві результати та вигоди;
  • посилення організаційної сили шляхом реалізації проєктів;
  • забезпечення інтегрованого управління плануванням, вигодами, обсягом, ресурсами, розкладом, вартістю, ризиком, обставинами, контролем змін, якістю, залученням стейкхолдерів, комунікацією, організаційними та суспільними змінами, звітністю, інформацією та документацією, закупівлями, засвоєними уроками та іншими практиками управління проєктами.

5.3.3 Управління програмами

Переваги використання ДСТУ ISO 21503 включають, але не обмежуються наступним:

  • ініціювання та координація проєктів для досягнення бажаного кінцевого результату;
  • підтримка послідовного нагляду за проєктами, які разом сприяють досягненню бажаного кінцевого результату;
  • сприяння використанню практик управління для інтегрованого управління спорідненими проєктами або іншими компонентами програми;
  • посилення стратегічних переваг та забезпечення стійких змін;
  • вироблення узгодженості між стратегією та результатами через управління вигодами;
  • посилення залучення стейкхолдерів шляхом скоординованого впровадження споріднених проєктів, програм та іншої супутньої роботи;
  • забезпечення реалізації організаційної цінності.

5.3.4 Управління портфелями 

Переваги використання ДСТУ ISO 21504 включають, але не обмежуються наступним:

  • відбір проєктів та програм, що сприятимуть узгодженій організаційній стратегії та цілям;
  • підтримка послідовного нагляду за проєктами та програмами, які разом сприяють досягненню узгодженої стратегії та цілей;
  • розробка систематичної методології вибору та пріоритезації проєктів, програм та портфелів серед конкуруючих нагод;
  • створення та узгодження проєктів, програм та портфелів зі стратегічними цілями організації;
  • забезпечення узгодженості між організаційним врядуванням та управлінням проєктами та програмами;
  • поліпшення узгодженості стратегії з доробками, набутками та кінцевими результатами за допомогою управління цінністю та вигодами.

5.3.5 Врядування 

Переваги використання ДСТУ ISO 21505 включають, але не обмежуються наступним:

  • уточнення підзвітності;
  • встановлення прозорості;
  • покращення взаємодії з внутрішніми та зовнішніми стейкхолдерами;
  • управління організаційними ризиками;
  • уточнення організаційних цінностей, етики та процесів.

5.4 Міркування щодо вибору стандартів

Вибір стандарту(ів), який слід застосувати до конкретної організації, може залежати від декількох міркувань, включаючи, але не обмежуючись наступними:

  • досягнення стратегічних цілей;
  • ряд варіантів для досягнення стратегічних цілей і ряд проєктів та програм, що підтримують ці цілі;
  • потреба в інтеграції серед двох чи більше проєктів, програм чи пов'язаних робіт, між внутрішніми та зовнішніми по відношенню до організації;
  • проєктне оточення, що включає внутрішнє та зовнішнє по відношенню до організації;
  • структура врядування організації;
  • підходи до управління;
  • організаційна культура та цінності;
  • відшкодування ресурсів;
  • договірні стосунки.

Аналіз цих пунктів та інших міркувань унікальних для організації мають бути основою для відбору придатних стандартів і впровадження їх в межах організації. ДСТУ ISO 21502ДСТУ ISO 21503  та ДСТУ ISO 21504 містять передумови для практики управління проєктами, програмами та портфелями за допомогою відбору та використання стандартів.

Коли організація визначається зі стандартом(ами), який буде використовувати, слід звертатися до стандарту врядування, ДСТУ ISO 21505, для впровадження фреймворку для процесів, процедур та практик, забезпечення врядування проєктами, програмами та портфелями як інтегрованою частиною загального врядування організацією.

Бібліографія

[1] ДСТУ ISO 21502, Управління проєктами, програмами, портфелями - Настанови щодо управління проєктами
[2] ДСТУ ISO 21503, Управління проєктами, програмами, портфелями - Настанови щодо управління програмами
[3] ДСТУ ISO 21504, Управління проєктами, програмами, портфелями - Настанови щодо управління портфелями
[4] ДСТУ ISO 21505, Управління проєктами, програмами, портфелями - Настанови щодо врядування
[5] ДСТУ ISO/TR 21506, Управління проєктами, програмами, портфелями - Словник
[6] ДСТУ ISO 21508, Управління здобутою цінністю в управлінні проєктами та програмами
[7] ДСТУ ISO 21511, Ієрархічна структура робіт для управління проєктами та портфелями