Класичні:

1. Перевищення строків, після яких настають штрафні санкції.
2. Перевищення бюджетів над маржею проєктів.
3. Некомпетентні співробітники, що хочеться всіх звільнити, але зрозуміло, що нові прийдуть такі самі…

Більш оригінальні:

4. Вимоги замовників до рівня управління проєктами, яким компанія не відповідає (наприклад, вимоги ЄБРР, МВФ,…).
5. Потрібно керувати великою кількістю проєктів. Взялися за все, не встигаємо жодного.
6. Не видно, на що витрачаються ресурси. Не зрозуміло, хто, чим займається в проєктах. Скільки потрібно додати ресурсів, щоб виконати всі проєкти?
7. Не зрозуміло скільки ще можна додати проєктів у систему, щоб залишалася можливість їх виконати з наявними ресурсами.
8. Не зрозумілий процес відбору проєктів для реалізації. АБО. Неадекватні оцінки проєктів під час продажу їх замовникам.
9. Неможливо обґрунтовано ухвалювати управлінські рішення, оскільки за різними проєктами надходить різна інформація.
10. Замовники отримують не те, на що розраховують. Як наслідок, не задоволені результатами проєктів.
11. Звітів багато, всі різні, створювати їх довго і трудомістко, інформація в них не актуальна (не адекватна, не зрозуміла).
12. Не прозоро, що в проєктах уже зроблено, скільки ще залишилося, коли ми це все закінчимо з такою швидкістю реалізації.
13. Інформація щодо проєктів розкидана по різних місцях (файли, папки, сервери, програми).
14. Замовникам (користувачам) занадто складно підключатися до проєкту під час його реалізації. Вони кажуть “Дайте нам результат, а потім ми подивимося”. У процесі реалізації проєкту немає (або мало) підстав для залучення замовників.
15. У нас є стара система, яку важко підтримувати і масштабувати. Потрібно перейти на нову зі збереженням історичних даних і найкращих напрацювань, додати сучасних можливостей і гнучкості.