Проєктний менеджмент під час війни. Нарис #1

Напевно варто почати зберігати десь інформацію про те, як це – керувати проєктами під час війни. Не обіцяю, що буду робити це регулярно, але час від часу буду писати про управління проєктами в умовах війни в категорії “Війна”.

І першою темою візьму опис стандартного робочого дня проєктного менеджера, але нагадаю, що війна почалася не сама по собі. Її почали росіяни під керівництвом свого йобнутого диктатора – путіна. Українці ніколи не хотіли цієї війни та ніяк її не провокували. Якщо росіяни припинять атакувати і підуть додому, то все миттєво закінчиться. Якщо ж українці припинять боротися, то Україна зникне, українська культура, мова, нація будуть знищені.

Отже – стандартний робочий день проєктного менеджера.

Ти прокидаєшся зранку, і розумієш – ти живий. Значить тобі подарований ще один день, який ти мусиш використати для продуктивної роботи, допомозі збройним силам, заробітку на життя, спілкування з близькими та боротьби з окупантами.

Пробіжка, кава, цигарка… І ти вже працюєш.

Кожен використовує ці «подаровані» дні як може, але майже у всіх є розуміння, що саме цей ранок може бути останнім. Тому тут одразу включається «проєктний менеджер» – тобто супер-герой для якого тайм-менеджмент – це просто одна з супер-сил. Ти тримаєш стратегічну лінію – розвиток бізнесу, реалізація проєктів, перемога у війні, але на сьогодні плануєш найважливіші для виживання завдання. В першу чергу свого власного виживання (пам’ятаєте – “спочатку надінь кисневу маску на себе”), виживання близьких, виживання команди, а вже після цього розвиток проєктів та бізнесу. Такі собі, об’єднані та адаптовані матриця Ейзенхауера та піраміда Маслова.

Дякуючи ковіду – майже все можна робити онлайн. Тому в тебе організовано декілька робочих місць – більш зручні, але не дуже безпечні, та більш безпечні, але не такі зручні.

В тебе на смартфоні встановлено додаток, який сповіщає про повітряні тривоги, а на планшеті налаштована персональна система моніторингу повітряного простору (картинка зверху). На початку повномасштабного вторгнення, якщо починалася тривога коли в тебе була нарада або тренінг, то ти відключався та переходив у сховище. Тепер ти одним оком моніториш обстановку, а другим приймаєш участь в нараді. Але інколи буває так, як на картинці зправа. Тоді ти думаєш «Ну, й хуй з ним!» та просто продовжуєш працювати, дивлячись як у вікні в небо уходять наші ракети та снаряди, як наші козаки збивають ворожі дрони та ракети.

Також додатково ти моніториш, що відбувається в повітряному просторі всієї країни та у ворога, щоб розуміти звідки може прилетіти, та чого очікувати в наступні години чи навіть хвилини.

Коли в тебе маленький перепочинок, або ти змушений перечикувати повітряний наліт у сховищі, то читаєш новини та донатиш на русоріз Стерненка, супутники Притули, збори Нотевського тощо.

А все інше – це майже стандартний проєктний менеджмент.

Ввечері наливаєш собі бокал віскі, щоб заспокоїти нерви та міцніше спати. Так, терроросіяни далеко не завжди дають тобі поспати – на картинці за посиланням одна з ночей українця в каналі Monitor. Але якщо завтра встане сонце, то в тебе буде ще один день продуктивної роботи.