Використання фільму “Політ Фенікса” для навчання основ управління проєктами

Адаптований переклад статті “Використовуючи “Політ Фенікса” для викладання основ управління проєктами”. Автори: James Schaefer і Katherine L. Kleindorfer (Університет Евансвілла).

Анотація

Стаття демонструє, як кінофільм “Політ Фенікса” можна використати для навчання основам управління проєктами та сприяти розумінню концепцій прогресивної розробки та командної роботи. Надаючи студентам короткий огляд управління проєктами перед переглядом фільму в класі, викладачі та інструктори можуть допомогти студентам визначити та застосувати ефективні методи управління проєктами.

Ключові слова: прогресивна розробка, статут проєкту, керівник проєкту, брак ресурсів, методика навчання.

Вступ

“Політ Фенікса” – це 143-хвилинний фільм (режисера Роберта Олдріча, 1965 рік), заснований на однойменному романі Еллестона Тревора (1964 року), що розповідає історію про вантажний літак, який зазнав аварії в пустелі Сахара. Без працюючої радіостанції та доступу до питної води, ті, хто вижив, зрештою, долають численні перешкоди, будують літак меншого розміру з уламків старого і перелітають у безпечне місце. Фільм і його учасники отримали кілька номінацій на премії в Сполучених Штатах. У 2004 році його перезняли як 113-хвилинний фільм зі свіжим складом персонажів і змінами в сценарії та постановці (режисер Джон Мур). Версія 2004 року набагато цікавіша як екшн, але виключає кілька сцен, наприклад, використання Дорфманом прогресивного опрацювання, та й загальний людський конфлікт в оригінальній версії зображається більш реалістично. У цій статті описується, як можна використати оригінальну кінокартину (режисер Роберта Олдріча, 1965 рік), щоб познайомити студентів з управлінням проєктами та надати початківцям і досвідченим керівникам проєктів інформацію про екстремальні навички управління проєктами.

Проєкт – це тимчасове підприємство, спрямоване на створення унікального продукту, послуги або результату. “Тимчасовість” означає певний початок і певне закінчення. “Унікальність” полягає у створенні того, що раніше не робилося(Інститут Управління Проєктами). Інститут управління проєктами (PMI) є найбільш широко визнаною професійною організацією, що займається просуванням у сфері управління проєктами, за допомогою розвитку знань і сертифікації. Опубліковане ними Керівництво до Зводу знань з управління проєктами (PMBOK), вважається золотим стандартом процесів і процедур управління проєктами.

PMBOK визначає “управління проєктами” як застосування знань, навичок, інструментів і методів до операцій проєкту для задоволення вимог, що пред’являються до проєкту. Управління проєктом складається з п’яти груп процесів: ініціація, планування, виконання, моніторинг і контроль, а також закриття. Є також десять царин знань, які стосуються досвіду управління в галузі інтеграції, змісту, розкладу, вартості, якості, ресурсів, комунікацій, ризиків, закупівель і стейкхолдерів.

Успішне управління проєктом вимагає застосування спеціальних методів управління. Наприклад, необхідно оцінити компетенції наявного персоналу. Командна інтеграція та управління можуть призвести до підтримки або байдужості щодо успіху проєкту. Якщо члени команди вважають, що їхній внесок важливий і цінується, то вони “тягнуть лямку” колективного внеску в успіх, а не “перетягують ковдру” кожен на себе.

Передісторія

Роман “Політ Фенікса” заснований на реальних подіях Другої світової війни, коли двомоторний вантажний літак зазнав аварії в пустелі. У реальному інциденті бортінженер зміг посадити літак з одним двигуном. На літаку літали шестеро осіб, приписаних до авіаційного крила союзницьких військ.

Фільм 1965 року починається зі зльоту двомоторного літака, якому доручено перевезти нафтовиків у Бенгазі. Старіючий пілот Френк Таунс (зіграний Джиммі Стюартом) добігає кінця своєї льотної кар’єри. Єдиний інший член екіпажу – штурман алкоголік Лу Моран (грає Річард Аттенборо). Через неуважність до деталей, політ починається з непрацюючою радіостанцією і несправним регулятором напруги.

Дорогою літак летить крізь піщану бурю і змушений здійснити аварійну посадку. Будучи збитими з курсу і не маючи можливості звернутися по допомогу, ті, хто вижив, опинилися в пустелі. У них обмежений запас води, і їхня єдина їжа – пресовані фініки. Помилково припустивши, що їх буде врятовано, ті, хто вижив, повільно усвідомлюють безнадійність свого становища. Один із пасажирів, офіцер британської армії капітан Гарріс, пропонує провести інвентаризацію наявних ресурсів, тоді як пілот Таунс залишається напрочуд байдужим (можливо, через загибель в авіакатастрофі двох пасажирів), дозволяючи військовому навести лад у їхній ситуації, і навіть просячи Гарріса опрацювати деталі нормування води зі штурманом Мораном.

Після п’яти днів безпорадності, двох піщаних бур і психічного зриву одного з пасажирів пасажира, два інших пасажири розуміють, що потрібно діяти. Капітан Гарріс пропонує марш-кидок у безпечне місце і, хоча інші розуміють, що 16-кілометровий похід по пустелі не найвдаліше рішення, ніхто його не відмовляє. Гарріс і ще один пасажир ідуть далеко від уламків, але незабаром Гаррріс повертається один, зі зруйнованою надією – марш-кидок призвів до загибелі іншого учасника.

Генріх Дорфман, ще один пасажир цього невдалого польоту, пропонує інше рішення. Після детального вивчення ситуації Дорфман оголошує, що в них є все необхідне, щоб побудувати ще один літак і долетіти до безпечного місця. Таунс моментально реагує на це зі скепсисом і глузуванням, які закладають основу для конфлікту, що триває до кінця фільму. Тільки пізніше Таунс і Моран дізнаються, що Дорфман за професією авіаконструктор.

Будівництво нового, маленького літака – проєкт у багатьох відношеннях:

1. Він“тимчасовий“, оскільки в нього є початок і буде закінчення, коли літак полетить у безпечне місце.
2. Будівництво нового літака унікальне в цій ситуації, тому що новий літак буде побудований з уламків старого літака, що розбився; таке ніколи не робилося раніше.
3. Мета очевидна – побудувати новий літак і полетіти в безпечне місце.
4. Роботу виконуватиме команда тих, хто вижив.
5. Зміст проєкту однозначний і складний водночас, з огляду на часові обмеження і брак ресурсів.

Одним із недоліків використання фільму як теми для обговорення методів управління проєктами є відсутність статуту. Згідно з PMI, статут є результатом серйозного процесу ініціації. Статут документує необхідність проєкту, визначає менеджера проєкту і чітко зазначає, хто уповноважений застосовувати організаційні ресурси для досягнення цілей проєкту.

Деякі реальні проєкти починаються у відповідь на лиха або загрозу лиха. У цих ситуаціях статути готують поспіхом, але передбачається, що вони можуть бути змінені в міру необхідності. Хоча будівництво нового літака і не слідує суворо процесам планування проєкту, але має на увазі поспішно задуманий проєкт з негласним і фактично не задокументованим статутом. Катастрофа в пустелі не була запланована або навіть передбачена, і ніхто не бере на себе природну владу і відповідальність.

Лідерство має бути очевидним і сильним, але в деяких проєктах це не так. У “Польоті Фенікса” ті, хто залишився в живих, від самого початку не погоджувалися навіть спробувати побудувати новий літак із залишків старого літака; не було жодної підтримки та участі. Така поведінка іноді буває в реальному житті. Навіть коли статут проєкту випущено, проєкт може бути не схвалений усіма, можуть бути учасники, які чинять опір. У фільмі більшість пасажирів розраховують на лідерство пілота Таунса; вони не вірять в успішність плану Дорфмана. Але є ще один пасажир, доктор Ренад (лікар), який переконує Таунса, що спроба побудувати новий літак дасть деяку надію у вигляді конструктивної діяльності. Ця ситуація відображає концепції, які описують, з якою швидкістю групи та окремі особи пристосовуються до змін – одні прагнуть вхопитися за нові ідеї, щойно вони з’являються, а інші можуть ніколи не погодитися, навіть після того, як зміни показали свою ефективність.

У “Польоті Фенікса” проєкт обертається навколо ідеї однієї людини(Дорфмана), яка не отримала загального схвалення. Пілот командував, коли група перебувала в повітрі, але немає чітких вертикалей влади для групи, що перебуває на землі. Здається, що група підпорядковується пілоту, який з причин (самі придумайте чому) відмовляється від цієї відповідальності. Напруженість у групі посилюється особистістю Дорфмана (зарозумілою і грубою), що обмежує його здатність переконувати інших людей брати участь у проєкті. Оскільки у проєкту немає статуту, то у Дорфмана немає законної влади, хоча проєкт і є його ідеєю. Додаткові проблеми з повноваженнями Дорфмана розгляньте під час обговорення.

Методика

pm.Кінозал, як правило для студентів курсів з управління, починається з базового огляду термінології управління проєктами та короткої презентації додаткових матеріалів для поліпшення засвоєння стандартного матеріалу. Метою цього огляду є представлення концепцій управління проєктами та орієнтація учнів на визначення проєктної та операційної діяльності, призначення статуту, роль менеджера проєкту та прогресивну розробку. Дотримуючись цих вступних в управління проєктами, клас переглядає фільм, як правило, у вигляді серії з трьох 45-хвилинних сеансів, після яких проводиться сеанс запитань і відповідей (див. розділ Обговорення нижче). Деякі професори та професійні тренери можуть не побажати майже 3 години навчального часу для показу фільму. Перегляд фільму може бути призначений як домашня робота до початку навчання в класі.

Підхід до представлення цих концепцій менеджерам-початківцям проєктів і досвідченій аудиторії дещо відрізняється, хоча відсутність ясності мети і конфлікту в зрілих командах теж трапляється досить часто. Зв’язок уроку і фільму з реальними робочими проєктами в поєднанні з інформацією про те, як ефективно просуватися вперед, коли береш участь у складних проєктах, має досить великий потенціал для навчання.

Студенти та керівники проєктів-початківці

Для новачків в управлінні проєктами вітається невелике відволікання від лекцій і ведення нотаток. Перегляд фільму сприймається як кумедний і незвичайний підхід до навчання. Передбачається, що студенти ВНЗ і новачки в управлінні проєктами мають обмежені знання або взагалі не мають знань про управління проєктами. Таку інформацію можна подати в стислому форматі, використовуючи PMBOK, як основу для перегляду фільму:

• Визначення проєкту.
• Характеристики проєкту (тимчасовість, унікальність, прогресивна розробка).
• Різниця між проєктною та операційною діяльністю.
• Ролі управління проєктом.
• Типові фази проєкту.

Після цього огляду класу доручається переглянути фільм з точки зору управління проєктами. Фільм призначений для самостійного перегляду студентами як домашнє завдання або демонструється протягом серії занять.

Після перегляду відео студенти збираються в невеликі групи з восьми або менше учасників, щоб обговорити такі питання:

1. У яких випадках “Політ Фенікса” є прикладом проєкту? Які приклади з фільму ви можете навести, які можуть бути використані в робочих умовах реальних проєктів?
2. У яких випадках “Політ Фенікса” не схожий на типовий робочий проєкт? Як ці відмінності роблять проєкт простішим чи складнішим?
3. З огляду на наданий огляд, яку б вигоду могла отримати команда у фільмі, якби думала про виживання і будівництво нового літака із залишків старого, як про проєкт (проєктне мислення)?
4. Що б ви зробили, якби були членом цієї команди?
5. Розгляньте досвід команди “Політ Фенікса” в контексті свого досвіду командної роботи. Які спільні риси в більшості командних ситуацій?

Ці відкриті питання дають можливість для широкого, майже необмеженого обговорення. Як мінімум очікується, що кожна група об’єднає вступний (базовий) матеріал із фільмом, що збільшить потенціал для засвоєння матеріалу. В ідеалі, групи мають вести активний діалог, який покращує розуміння проєктів, управління проєктами та командами з ключовими цілями навчання для застосування в майбутніх командних або проєктних ситуаціях.

Навчена досвідом аудиторія (включно з аспірантами)

Аспекти базового управління проєктами швидко засвоюються більш досвідченою аудиторією, включно з аспірантами. З цією аудиторією у вступній частині, у центрі уваги можуть бути розвиток команди, командне лідерство та етапи розвитку команди (теоретично уникаючи багатьох проблем, продемонстрованих у фільмі). Передбачається, що ця група володіє базовими знаннями управління проєктами, навичками і можливостями. Як вступну частину пропонується використовувати PMBOK, щоб забезпечити швидкий огляд УП і забезпечити використання загальної термінології. Як і у випадку з групою проєктних менеджерів-початківців, для досвідченої аудиторії, як правило, пропонується можливість перегляду фільму у вільний час або під час 45-хвилинних занять у класі.

Після того, як глядачі подивляться фільм, будуть представлені запитання, аналогічні до тих, що були поставлені групі-початківцю, з очікуванням отримання складнішого аналізу і відповідей. Цій групі рекомендується розглянути схожість між фільмом і робочими командами, у яких вони вже брали участь, а також виявити з фільму уроки, які можна застосувати до цих команд. Два додаткові запитання ставлять цій групі:

1. Якби вас парашутували як менеджера проєкту на третій день, що б ви зробили, щоб поліпшити управління проєктом?
2. Які перешкоди ви очікуєте зустріти під час управління цим проєктом?

Найчастіше досвідчені групи володіють хорошими базовими навичками управління проєктами, але їм, як і раніше, не вистачає командної динаміки і лідерських навичок. Цей фільм дає можливість детально обговорити обидві концепції. Перша концепція, яка заслуговує на обговорення, – це формування команди. У фільмі обставини обмежують як людські, так і життєзабезпечувальні ресурси, а також матеріали, які можна використовувати для порятунку. Катастрофа спричинила надзвичайну та небезпечну ситуацію, не схожу на відомі критичні проєкти. І хоча успіху досягнуто, новий літак реально завершено, і ті, хто залишився живим, летять у безпечне місце, але, з огляду на підхід, що використовується, безпеку і якість проєкту можна поставити під сумнів. Ті, хто залишився в живих після цієї першої катастрофи, цілком могли б загинути в пустелі, якби новий літак теж зазнав аварії.

Можна обговорити, як можна перетворити групу людей, які дісталися випадково (що не рідкість у компаніях), на команду, яка може виконати важке завдання з обмеженими ресурсами за короткий проміжок часу. Можна заохочувати додаткове обговорення того, як навички формування команди могли призвести до кращих, швидших результатів із меншими втратами життів. За словами Ейнштейна, якби в нього було 60 хвилин на розв’язання складної проблеми, він витратив би перші 55 на її розуміння. Час, витрачений на попереднє вивчення змісту завдання, інших можливих креативних рішень для порятунку і навички членів команди, міг би прискорити процес відновлення літака і перельоту в безпечне місце. Можливо, це також дало б змогу розробити план робіт, який максимально використовував би можливості кожної людини. Хай там як, плану просто дозволили розвиватися, але не найефективнішим шляхом. Хороші менеджери проєктів можуть дізнатися з фільму, як НЕ слід керувати проєктами.

Друга тема для обговорення в досвідченій групі стосується командного лідерства та використання влади. З початку фільму, пілот Таунс є формальним лідером; він капітан повітряного судна. Після аварії в пустелі, Таунс мав використати свою законну владу, щоб узяти на себе лідерство. І група очікує, що Таунс візьме на себе лідерство, але він не приймає цей виклик. Різні члени групи входять у роль лідера і виходять з неї, виходячи з потреб моменту. Капітан Гарріс, офіцер британської армії, іноді використовує референтну владу, заявляючи про себе як про лідера, з різним ступенем успіху. Дорфман, з його знанням процесу створення літака, демонструє експертну владу. Доктор Ренад приймає на себе владу доброї волі, піклуючись про поранених і розуміючи емоційний вплив бездіяльності на людей.

Існує можливість для обговорення того, який вигляд могло б мати краще керівництво в різних важких обставинах, зображених у фільмі. Які могли б бути наслідки, якби з’явився сильний лідер, який зміг задіяти колективний талант групи і обмежити деякі просторікування? Наступна низка запитань може призвести до великого обговорення і цінних можливостей навчання:

1. Що міг би зробити висококласний керівник проєкту в цих обставинах?
2. Опишіть лідерські якості, які проявилися у ключових персонажів.
3. Які види поведінки перешкоджають прогресу і як з ними слід справлятися? Як ця поведінка пов’язана з вашим досвідом роботи в проєктних командах? Як злагоджена команда могла б впоратися з цими проблемами?
4. Що група могла б зробити колективно щодо питання лідерства? Що вони зробили? Який вплив справив їхній підхід?
5. Якби ви були частиною цієї команди, що б ви зробили по-іншому?

Кожен проєкт і ситуація в реальному світі можуть включати людей з різними обдаруваннями, талантами і типами особистості. Великі лідери у XXI столітті мають бути в змозі адаптувати свою поведінку до потреб ситуації та групи. У фільмі екіпаж і пасажири представляли людей з різними навичками і стилями поведінки, які не знали типи особистостей або навички один одного. Якщо проєкт вимагає залучення людей різних типів особистості та навичок, менеджер проєкту має знати, як керувати кожною людиною для досягнення найкращих можливих результатів. Обговорення застосовності всього цього для підтримки реальних команд може представити корисний зв’язок із реальним світом.

Обговорення

MP4-версія “Польоту Фенікса” може бути використана для навчання основам управління проєктами як компонент навчальної програми. Навчальна програма включає матеріали з управління проєктами та показ фільму наприкінці семестру протягом трьох навчальних годин. День №1 починається з 10-хвилинної графічної / слайд-презентації, зміст якої базується на Главі 1 PMBOK. Дається визначення проєкту та його відмінність від операційної діяльності. Описуються призначення статуту і роль керівника проєкту, а також роз’яснюється прогресивна розробка. Щоб полегшити учням можливість стежити за фільмом протягом трьох класних занять, надається копія списку акторів:

Роль	Персонаж	Актор
Франк Таунс	Пілот	Джеймс Стюарт
Лу Моран	Штурман	Річард Аттенборо
Капітан Гарріс	Офіцер британської армії	Пітер Фінч
Генріх Дорфман	Дизайнер	Харді Крюгер
Траккер Кобб	Нафтовик	Ернест Боргнайн
Кроу	Пасажир	Ян Баннен
Сержант Вотсон	Новобранець британської армії	Рональд Фрейзер
Доктор Ренад	Лікар	Крістіан Маркванд
Стендіш	Бухгалтер	Ден Дур’я
Белламі	Пасажир	Джордж Кеннеді

Таблиця 1. Ролі персонажів у “Польоті Фенікса”

У перший день фільм проглядається з самого початку, коли показується зліт, і до того моменту, коли стає очевидним, що літак ось-ось зазнає аварії. А потім перемотати його вперед, незабаром після аварії, і показати частину фільму, де капітан Гарріс узяв на себе ініціативу провести інвентаризацію наявних ресурсів і розробити план нормування води. Перегляд першого дня закінчується приблизно через 45 хвилин, коли капітан Гарріс і ще один пасажир готуються до виходу, а Генріх Дорфман оголошує про свою ідею побудувати новий літак. Ідея Дорфмана негайно відхиляється пілотом Таунсом, а в одного з пасажирів, Траккера Кобба, спостерігається психічний розлад, і його потрібно якось ізолювати від інших.

Другого дня показ фільму починається з того, що Лу Моран виявляє, що Дорфман є авіаконструктором. Дорфман змальовує свій попередній план Морану, при цьому двічі використовуючи слово “проєкт”. Моран переконує Таунса вислухати план Дорфмана.

Дорфман пояснює свій план іншим. Таунс, який скептично ставиться до ідеї, аргументує тим, що запуск двигуна потужністю 2000 кінських сил зруйнує раму і, ймовірно, вб’є пасажирів. Моран і доктор Ренад нарешті переконують Таунса, що будівництво нового літака краще, ніж перспектива смерті в пустелі.

У день №3, для економії часу, наступний фрагмент фільму розповідається, але не показується. Ті, хто залишився в живих, виявляють, що група місцевих жителів, які подорожують на верблюдах, розбила табір поблизу. Місцеві жителі не знають про присутність тих, хто вижив. Капітан Гарріс і доктор Ренад, які розмовляють арабською, обрані для того, щоб сходити до них і попросити допомоги. Наступного дня ті, хто вижив, виявляють, що місцеві жителі втекли, вбивши Гарріса і Ренада і кинувши їхні тіла. Потім демонструється інша частина фільму.

Критична сцена – це та, в якій Таунс вирішує перевірити двигун, запустивши його до завершення будівництва нового літака. Дорфман пояснює, що ресурсів достатньо для запуску двигуна лише один раз, тому двигун не можна перевіряти. Слідує гаряча суперечка, кульмінацією якої є те, що Дорфман припиняє свою роботу доти, доки в групи майже не лишається води, а потім змушує Таунса передати Дорфману всю повноту влади. Вони відновлюють будівництво літака, і щойно двигун запускається, Таунс знову бере на себе командування і доставляє літак у безпечне місце.

Особливо підкреслюється у фільмі значення ініціації проєкту. Зазвичай перший крок в управлінні проєктом – це ініціація (зовнішня авторизація). Але у фільмі з цим проблема, бо жодна людина не має формальної влади над іншими. Дорфман щосили намагається впливати на групу і взяти на себе відповідальність, розробляючи і вдосконалюючи свій план. Цю боротьбу можна використати, щоб підкреслити важливість статуту проєкту.

Цей фільм/проєкт тримає глядачів у постійній напрузі – у “Польоті Фенікса” ставки йдуть буквально на життя і смерть, але напруженість присутня у всіх видах групової роботи. У реальному світі “життя і смерть” можна замінити на зростання або падіння кар’єри.

Робота в команді має вирішальне значення для успіху проєкту, і кожен член команди має використовуватися ефективно. У фільмі тільки Дорфман був здатний побудувати літак. Тільки капітан Гарріс продемонстрував здатність усвідомлювати важливість нормування води. Дискусія в класі може бути спрямована на тему швидкого виявлення та використання сильних сторін і навичок кожного члена команди. Зв’язок фільму з робочими ситуаціями переносить урок у реальний контекст.

Приклади запитань, які можна використати для полегшення обговорення або перевірки розуміння учасниками процесу управління проєктами в застосуванні до фільму. Не всі запитання потрібно використовувати, але запитання №1 настійно рекомендується.

1. Як розглядати будівництво нового літака, як проєкт чи як операційну діяльність? Будьте конкретні в аргументації вашої відповіді.
   Відповідь: Проєкт. Створення нового літака має тимчасовий і унікальний характер. Він побудований командою, і мета чітко визначена. Дорфман навіть двічі використовує слово “проєкт”.
2. Крім пілота Таунса і Дорфмана, назвіть хоча б ще одного пасажира, який зіграв вирішальну роль у виживанні решти пасажирів.
   Відповідь: На перших парах – це капітан Гарріс, який привів до ладу неорганізовану ситуацію з ресурсами. Потім штурман Моран, який переконав пілота Таунса прислухатися до плану Дорфмана. Доктор Ренад також закликав пілота Таунса вислухати ідею Дорфмана.
3. Безвідносно до вашої відповіді на запитання №1, який пасажир використовував прогресивну розробку і як він її використовував?
   Відповідь: Дорфман використовував прогресивну розробку, коли вдосконалював свій запланований новий літак.
4. У водній частині “обмеження” було визначено як усе, що заважає вам робити те, що ви хочете зробити. Не звертаючи уваги на вашу відповідь на запитання №1, перелічіть і коротко поясніть три обмеження для будівництва нового літака.
   Відповідь: Їжа, вода, відпочинок та антисанітарні умови – очевидні обмеження.
5. Не враховуючи вашої відповіді на запитання №1, припустимо, що будівництво нового літака було проєктом. Хто був керівником проєкту, і хто постійно оскаржував його авторитет?
   Відповідь: Дорфман де-факто був керівником проєкту і кілька разів піддавався сумніву з боку Таунса.

Резюме

“Політ Фенікса” показує подію, яка сталася в 1940-х роках. Фільм не про управління проєктами. Це фільм про людську трагедію, конфлікти, наполегливість і виживання. Тим не менш, фільм може бути використаний для організації та підтримки дискусії в галузі управління проєктами. Приклади того, як сучасні методи управління проєктами можуть використовуватися у відповідних ситуаціях, на прикладах, зображених у фільмі (див. таблицю №2). Починаючи зі створення статуту для визначення та розширення можливостей менеджера проєкту, і далі шляхом призначення завдань окремим учасникам на етапі планування для заохочення залученості під час виконання, застосування процесів управління проєктами значно підвищило б імовірність успішного завершення проєкту. Методи управління проєктами застосовують у різних галузях: від аерокосмічної та оборонної промисловості до освіти та професійної підготовки, а також державного управління. Ці навички широко визнані як додаткова вартість в організаціях. Студенти і молоді співробітники звикли до методики візуального навчання. У цій статті запропоновано ефективну за часом і витратами методологію, щоб навчити основ управління проєктами широку аудиторію за допомогою фільму “Політ Фенікса”.

Фаза проєкту	Сучасна техніка управління проєктами
Ініціація	Згідно з PMI, проєкт не може розпочатися без статуту. Статут визначає і наділяє повноваженнями керівника проєкту.
Планування	Люди, які виконують роботу, мають оцінювати тривалість її діяльності, цей підхід полегшує залучення учасників команди. Графік проєкту у візуальному форматі допомагає членам команди зрозуміти важливість їхньої роботи. Ефективні методи комунікацій мають використовуватися, щоб сформулювати ланцюжок командно-звітних відносин. Грамотне планування різко збільшує ймовірність успішного проєкту.
Виконання	Інформаційна система управління проєктом використовується протягом усього проєкту. Забезпечення якості використовується, коли проєкт відхиляється від плану. Звіти про стан є ефективним засобом інформування членів команди.
Моніторинг і контроль	Процеси моніторингу, вимірювання та контролю змін застосовуються для забезпечення контролю над проєктом.
Закриття	Усе перераховане вище сприяє успішному завершенню проєкту.

Таблиця 2. Сучасні методи управління проєктами, які можуть бути застосовані до “Польоту Фенікса”.

Використана література

• Олдрич, Р., & Блейк, В. (продюсери), & Олдрич, Р. (режисер). (1965). Політ Фенікса [Motion picture]. США: Aldrich & Associates.
• Олдрич, В., Блюм, А., Девіс, Дж., & Годфрі, В. (продюсери), & Мур, Дж. (режисер). (2004). Політ Фенікса [Motion Picture]. США: Twentieth Century Fox.
• Барт П. (1965, 9 липня). Пол Манц, каскадер, загинув у катастрофі під час зйомок кіносцени в Арізоні. The New York Times, Special Section, с. 14.
• Dudley-Smith, T. (1964). Політ Фенікса. New York, NY: Heineman.
• Garrison, R. H., & Noreen, E. W. (2012). Управлінський облік (14-е изд.). Верхнє сідло
  River, NJ: Irwin/McGraw-Hill.
• Хельдман К. (2004). Професійний навчальний посібник з управління проєктами (2-е изд.). Аламеда, Каліфорнія: Sybex.
• Pappas, L. (2005). Перетворіть зобов’язання на активи. PM Network, 19(4), стаття 5. Retrieved from http://news-business.vlex.com
• Інститут управління проєктами (Project Management Institute, PMI). (2017). Посібник до зводу знань з управління проєктом (Посібник PMBOK, Шосте видання). Ньютаун Сквер, штат Пенсильванія: Інститут управління проєктами.
• Інститут управління проєктами (PMI). (2008). Стандарт управління програмами (2-е изд.). Ньютон Сквер, Пенсильванія: Автор.