Поміряємося сертифікатами?

У мене одного відчуття, що до нас докотився сертифікаційний бум? Усі хочуть сертифікат з управління проєктами – і молоді ПМ-и, і бувалі, і навіть роботодавці хочуть, щоб у їхніх ПМ-ів були сертифікати з проєктного менеджменту.

Років 10 тому я таке спостерігав у “наших західних партнерів”. Величезна кількість народу сертифікувалася, а всі консалтингові контори хотіли створити свою сертифікацію.

На ринку одночасно існувало кілька систем сертифікації, половина з яких благополучно спочила. Тому просто згадаємо хвилиною мовчання такі сертифікації, як CPM, CPP і CPD від IAPPM; MPM і CIPM від AAPM; APM, PPM і CDP від GAQM; і повернемося до тих, що живуть нині.

Зараз багато пишуть про національну сертифікацію проєктних менеджерів. Навіть придумали якісь ДСТУ під цю тему. Я ж пропоную не плодити мертвонароджені та фейкові сертифікації, а зосередитися на тих, які вже довели свою життєздатність, тобто на сертифікаціях PMI, IPMA і AXELOS.

Є ще APM, але оскільки вони самі порівнюють свої сертифікати з IPMA і PRINCE2 і, паралельно зі своєю сертифікацією, просувають сертифікати IPMA і PRINCE2, то за рік-два їхню особисту сертифікацію ми теж згадуватимемо хвилиною мовчання.

Нижче описана тільки “загальновійськова” сертифікація проєктних менеджерів. Я виключив поки що всілякі галузеві заточки, типу ПМ у будівництві, аджайл(ScrumMaster), ПМ в ІТ(CompTIA Project+), ПМ в ІТ безпеці(PMITS)…

Також поки що не враховую сертифікацію з програмних продуктів. Хоча, що там “враховувати”, така сертифікація є тільки щодо Microsoft Project 2013. Решта виробників проєктного софту так і не зважилися на свою сертифікацію.

Ну, і поки що не кажу про поглиблені сертифікати з ризиків, планування, збору вимог і бізнес-аналізу.

Сертифікація ПМ-ів не може бути масовою. Якщо ви влаштовуєте у себе в компанії масову сертифікацію проєктних менеджерів, то ви працюєте на ринок праці, а не на себе.

Сертифікація має бути особистою. Це підвищує цінність фахівця на ринку.

Хоча з іншого боку, під час підготовки до сертифікаційного іспиту, відбувається вимушена структуризація каркаса знань за УП (причому як у початківців, так і у досвідчених проєктних менеджерів). Такий ефект не спостерігається при простому проходженні тренінгів за УП (коли отримують фрагментарні знання, але немає структури знань).

Тож сертифікуйся! Тільки яку сертифікацію обрати? Чи варто сертифікуватися за кількома напрямами? Якому рівню ти відповідаєш? З чого почати?

А почни з простого порівняння нині існуючих сертифікацій.

Я не полінувався, відкрив ноут, погуглив і ретельно виписав усі сертифікації в порівняльну табличку, в якій вказав:

1. Вимоги до досвіду роботи та досвіду управління проєктами / програмами / портфелями / компаніями.
2. Вимога до спеціального навчання з управління проєктами.
3. Вимога до освіти (вища/середня).
4. Вартість сертифікації.
5. І інші дрібні характеристики, які в підсумку не сильно впливали на порівняння сертифікатів.

Зрештою, я нарахував 6 рівнів, які умовно можна розбити на:

1. Рівень знання. Я знаю, що проєктний менеджмент існує.
2. Рівень енергії. Я хочу стати проєктним менеджером.
3. Рівень дії. Я керую простими проєктами.
4. Рівень досвіду. Я адекватно керую проєктами будь-якої складності.
5. Рівень мудрості. Масштаб не має значення! Я керую мега-проєктами і програмами проєктів.
6. Рівень сили. Я запускаю і зупиняю проєкти. Я виділяю на них ресурси і гроші.

---

Давай детально розберемо всі рівні

1. Рівень знання

На найпершому рівні опинився PRINCE2 Foundation від AXELOS, який видається в навантаження всім, хто закінчив відповідний курс навчання. Туди ж потрапляє вмираючий Introductory Certificate від APM і фейковий сертифікат IPMA Level E від UPMA, який я навіть не став вносити на картинку, оскільки на сайті IPMA його немає.

У PMI ж узагалі не стали заморочуватися цим рівнем – прочитав книжку з УП, побував на курсах – молодець! Ти на вже “рівні знання”.

Характеристикою цього рівня є знання термінології управління проєктами, розуміння принципів професії, а також знання та розуміння методології для того, щоб мати змогу працювати як член команди проєкту.

2. Рівень енергії

Другий рівень уже НАБАГАТО цікавіший. Я спеціально назвав його “рівнем енергії”. У власників цього сертифіката поки що вкрай мало досвіду, але є колосальна енергія і бажання отримати цей досвід.

Раджу всім роботодавцям звернути увагу саме на цей рівень. Це паливо для ваших проєктів! Це не втомлені запеклі вовки, це борзі голодні цуценята. Але не просто “новачки з енергією”, це “енергійні новачки зі структурою знань”!

На цьому рівні у кожної організації є свій сертифікат:

• CAPM (Certified Associate in Project Management) від PMI;
• PRINCE2 Practitioner від AXELOS;
• Level D (Certified Project Management Associate) від IPMA;
• APMP (Project Management Qualification) від APM.

Серед них я б виділив CAPM і PRINCE2 Practitioner, як найбільш затребувані на ринку. Ба більше, CAPM ще й дає чітку структуру подальшого зростання і подальших сертифікатів. Але потрібно віддати належне, що IPMA Level D, хоч і менш затребуваний, але структура подальшої сертифікації ще ясніша.

Загальними характеристиками власників сертифікатів цього рівня є:

1. Є знання попереднього рівня.
2. Вміють застосовувати методологію УП до реальних проєктів та адаптувати її до конкретної ситуації.
3. Уже працюють як член команди проєкту.

3. Рівень дії

Це рівень фахівців, які вже самі керують невеликими проєктами. Є кілька років досвіду. До них уже придивляються, щоб довірити складніші проєкти.

Сюди потрапили:

• Level C (Certified Project Manager) від IPMA;
• PRINCE2 Professional від AXELOS;
• Кваліфікація практикуючого спеціалі ста від APM.

Тут я однозначно виділю IPMA Level C. По-перше, через впізнаваність і доступність сертифікації(про PRINCE2 Professional і PQ мало хто чув, і отримати їх можна тільки в Британії). По-друге, за багатьма параметрами ця сертифікація наступає на п’яти PMP.

Загальними характеристиками власників сертифікатів цього рівня є:

1. Усі характеристики попереднього “рівня енергії”.
2. Здатність управляти нескладними проєктами за всіма аспектами життєвого циклу проєкту, використовуючи відповідні процеси управління проєктами, методи та інструменти.
3. Мають досвід роботи з управління проєктами від 1 до 3 років.

4. Рівень досвіду

Це рівень навчених досвідом фахівців. У них уже є головне! У їхній скарбничці вже є провалені проєкти. Так, вони їх приховують, але саме ці провалені проєкти і привели їх до нинішнього статусу.

Сюди потрапили:

• PMP (Project Management Professional) від PMI;
• Level B (Certified Senior Project Manager) від IPMA;
• PPQ (Project Professional Qualification) від APM.

Ясна річ, що на цьому рівні найбільш затребувана сертифікація – це PMP. Хоча Level B за вимогами до кандидатів і за складністю отримання не відстає від PMP, а за вартістю навіть перевершує.

Загальними характеристиками власників сертифікатів цього рівня є:

1. Усі характеристики попереднього “рівня дії”.
2. Досвід роботи в проєктах понад 5 років, 3 з яких як керівник складних проєктів.
3. Можуть працювати практично в будь-якій галузі промисловості та з будь-якою методологією.
4. Можуть керувати міжнародними проєктами.
5. Несуть відповідальність за досягнення цілей проєкту, відповідають за всі аспекти реалізації проєкту, керують як командами проєктів, так і функціональними командами.

5. Рівень мудрості

Так, це “рівень мудрості”. Тут уже не важливий масштаб подій, які відбуваються навколо керівника. У власників цих сертифікатів є все необхідне, щоб реалізувати мега-проєкт або програму проєктів будь-якої складності.

Сюди потрапили два рівнозначні сертифікати:

• PgMP (Program Management Professional) від PMI;
• Level A (Certified Projects Director) від IPMA.

Я не знаю, який із цих сертифікатів виділити на цьому рівні. Обидва досить складні в отриманні, обидва коштують великих грошей, обидва вимагають багато знати і вміти. Думаю, досягнувши “рівня мудрості”, кандидати самі вирішать, який сертифікат їм більше підходить.

Загальними характеристиками власників сертифікатів цього рівня є:

1. Мають повний спектр компетенцій в управлінні проєктами та програмами.
2. Орієнтуються на стратегічні цілі та вигоди організації. Мають широкі повноваження в організації з управління проектами та програмами.
3. Здатні керувати безліччю проєктів різного типу і складності незалежно від географічної розподіленості та мультикультурності.
4. Займаються поліпшенням компетенцій менеджерів проєктів та інших учасників.

6. Рівень сили

Цей рівень можна також назвати “рівень влади”. За моїми дослідженнями, сюди потрапив тільки сертифікат PfMP (Portfolio Management Professional) від PMI, хоча IPMA Level A відсотків на 20-30 теж відповідає цьому рівню.

Які ж характеристики власників сертифікатів цього рівня?

1. Це менеджери-практики рівня ради директорів, які мають компетенції та керують портфелем проєктів і програм відповідно до організаційної стратегії.
2. Вони роблять свій внесок у поліпшення корпоративного управління і в зрілість системи управління проєктами, програмами та портфелями.

Якщо чесно, то цей рівень сертифікації мені незрозумілий. Можливо, я до нього ще не доріс? Але мене хвилює наступне питання: у PfMP Handbook описано вимоги до кандидата на цей сертифікат – “директор компанії або топ-менеджер, який керує портфелем проєктів і програм відповідно до організаційної стратегії, що має щонайменше вісім років професійного досвіду в бізнесі та 6000 – 10500 годин досвіду з управління портфелями”. Якщо це вже є, то навіщо потрібен ще й “папірець” від PMI?

Вважаю, насамперед, цей сертифікат потрібен тим, хто вже відійшов від великих справ і тепер промишляє консалтингом. Їм цей “папірець” якраз багато що дає. Не будеш же розповідати 27 історій про свої колишні заслуги. Просто вказуєш на сертифікат PfMP і всі відразу шанобливо кивають.

Обирай свій рівень і сертифікуйся!