Кар’єра програміста: як, навіщо і чому?

ITC Community, Анатолій Савін, 13 жовтня 2005 р.
Цю статтю було опубліковано в тижневику “Комп’ютерний Огляд”

Відносно нова для України професія – керівник проєктів – користується останніми роками значною популярністю. Однак на тлі всіляких тлумачень і переказів майбутньому фахівцеві-“проєктоводу” часто не просто визначитися з тим, де, як і чому слід навчатися. Деякі рекомендації ті, хто цікавиться, можуть отримати з цієї статті, з огляду на те, що автор сам пройшов цей шлях.

Цікаво, чим займалися програмісти до появи комп’ютерів? На це, здавалося б, дивне запитання випливає банальна відповідь: “У докомп’ютерну еру такої професії не існувало”.

Але ж були ж люди з таким своєрідним складом розуму і характеру? Люди, які прекрасно почувалися в умовах безперервного потоку відкриттів, винаходів і технічних новинок і фактично змушені ухвалювати рішення в умовах постійної невизначеності та отримують справжнє задоволення від процесу пошуку цих рішень. Люди, в яких живе нестримна потреба творити і здатність алгоритмізувати будь-який, навіть найскладніший процес. Чим же в докомп’ютерну епоху займалися люди, які донині зачитуються сухими мануалами мовою оригіналу так, наче це найцікавіший бестселер?

Очевидно, що з появою комп’ютерів такі сфери людської діяльності, як електроніка, авіація, космонавтика і багато інших, не дорахувалися у своїх лавах багатьох потенційних геніїв. Ну що ж, від цього світ не збіднів, а виникла нова професія, яка стала однією з найбільш затребуваних і високооплачуваних у світі.

До теперішнього часу програмна індустрія вже завершила основні етапи становлення і дорослішання, а професія пройшла шлях від невідомості до повсюдної впізнаваності і навіть престижу. Вона встигла пережити і злети, і падіння разом зі світовою IT-економікою і зрештою посіла своє гідне місце на ринку праці та в глобальній економіці.

“Ти що? Застряг?”

Отже, людина зробила свій вибір і стала програмістом. Але що далі? З дитинства суспільство привчає нас проходити певні етапи, досягаючи одну віху за іншою: дитячий садок – школа – технікум – університет, а в них – групи, класи, курси, атестати, дипломи… Паралельно з усім цим – музична школа, курси англійської, спортивні секції, олімпіади, змагання… Ми йдемо цими віхами як сходинками, доки раптом не опиняємося в “дорослому світі”, де, як не дивно, можна застрягти на одному рівні на все життя, а можна й рухатися вниз.

Справедливості заради треба зауважити, що можна вибрати такі сфери людської діяльності, які також ставлять перед нами все нові цілі та відкривають все нові етапи розвитку. Приміром, наукова діяльність не дозволяє перервати розпочатий колись рух. Усе триває – аспірант, кандидат наук, доктор… І загалом зрозуміло, до чого потрібно прагнути і що для цього потрібно робити.

Але як бути людині, яка працює програмістом? Які щаблі він має пройти, і якого рівня може досягти в цій професії? Є, звісно, неясний асоціативний ряд: програміст, провідний програміст, IT-менеджер, IT-директор. Але чи є чіткі вимоги, яким має задовольняти IT-фахівець, і критерії, яким він має відповідати, щоб досягти наступного етапу своєї кар’єри? Безумовно, є низка проблем у кар’єрному зростанні програміста, але не так давно на ринку стала затребуваною нова професія, дуже схожа з програмуванням. Тут можна також отримувати насолоду від творення. Потрібно вміти структурувати, оптимізувати, декомпозувати та інтегрувати. Тут так само потрібно чітко стикувати блоки та встановлювати зв’язки між ними, бути здатним працювати в умовах невизначеності та ризику. І на додачу до всього вона гармонійно пов’язується зі звичною нам з дитинства необхідністю постановки цілей і вміння їх досягати.

Ця професія – проєктний менеджер. Перехід від виконання обов’язків пересічного програміста до діяльності звичайного проєктного менеджера дуже природний: з’явилися більш масштабні IT-проєкти, ось і довелося стати керівником проєктів.

Інше питання: що далі? Очевидна необхідність або бажання розвиватися саме в напрямі управління проєктами, і людина навіть роздобула PMBOK (Project Management Body of Knowledge, Настанова до зводу Знань з управління проєктами). Але чи готовий він перейти на новий рівень? І що потрібно зробити для цього переходу?

“Як заповідав великий…”

Відповідь проста: “вчитися, вчитися і ще раз вчитися”. Тим паче що Україна у сфері навчання управлінню проєктами чи не “попереду планети всієї”. Лише кілька країн світу мають систему вищої освіти в галузі управління проєктами, і Україна перебуває серед них. Наприклад, у системі вищої освіти російської федерації спеціальності “Управління проєктами” немає, а дисципліна з такою назвою входить до спеціальності “Менеджмент організації”. В Україні ж Міністерством освіти офіційно затверджено кваліфікації 7.000003 “Спеціаліст проєктного менеджменту”, 8.000003 “Магістр проєктного менеджменту”, а також спеціальність Вищої атестаційної комісії (ВАК) України 05.13.22 “Управління проєктами та розвиток виробництва” для підготовки кандидатів і докторів наук.

Сьогодні в Україні створено цілу систему підготовки та розвитку проєктних менеджерів, що включає, крім вишів, різноманітні програми підготовки практиків проєктного менеджменту через мережу тренінгових центрів, акредитованих Українською асоціацією управління проєктами, і програму міжнародної 4-рівневої сертифікації IPMA.

Узаконена сама професія проєктного менеджера. Коди професій 1238 “Керівник
проєктів і програм”, 2447 “Професіонал у сфері управління проєктами та програмами”, 2447.1 “Наукові співробітники (проєкти та програми)” і 2447.2 “Професіонали з управління проєктами та програмами” можна знайти в класифікаторі професій України.

І все ж таки – куди піти вчитися? По-перше, потрібно визначитися, що потрібно: швидкі тренінги чи фундаментальна академічна освіта? Досвід показує, що ефект і від того, і від іншого може бути практично однаковим, адже знання не дають – їх беруть. І якщо немає можливості довго вчитися, то тренінги можуть стати найкращим вибором. Але все ж таки в академічній освіті зачіпається більше коло питань і аспектів управління проєктами, додатково вивчаються такі дисципліни, як менеджмент, психологія, підприємництво, економіка тощо.

Отже, якщо дипломований IT-фахівець готовий присвятити ще 1,5-2 роки свого життя оволодінню новою професією, то для нього є приємна звістка – практично в кожному великому місті України існують кафедри управління проєктами, а часто й у кількох вишах. Щоправда, у більшості з них є тільки магістратура, і вчитися там можна, якщо вже є закінчена вища освіта. Це пов’язано з тим, що, як правило, знання в галузі управління проєктами потрібні для застосування саме у своїй сфері діяльності. Тому й відвідують її, здебільшого, сформовані фахівці.

Навчання може проходити як українською (у західних регіонах України), так і на
російською мовою. Тож якщо стаття потрапить до рук громадян СНД і Балтії – ласкаво просимо! На кафедрах працюють фахівці, які постійно спілкуються один з одним на міжнародних семінарах і конференціях, а також на численних заходах, які проводять Українська асоціація управління проєктами та її регіональні представництва. Як правило, викладачі постійно беруть участь у реальних проєктах, пов’язаних із розробкою та впровадженням інформаційних технологій, будівництвом, питаннями державного та організаційного розвитку та багатьох інших.

У таблиці вказані виші, які мають кафедри управління проєктами. Оскільки тільки за останній рік відкрилося кілька нових кафедр, цей список може виявитися неповним, а найактуальніша інформація представлена на сайті www.education.gov.ua/pls/edu/educ.hei.ukr.

“Що день прийдешній нам готує?”

Куди піти вчитися – тепер ясно, але чи потрібно це?
Постараємося відповісти і на це запитання. Покоління, які живуть нині, застали періоди індустріалізації та інформатизації суспільства. І поки точаться суперечки і пересуди, якою ж буде наступна формація, суспільство, на наш погляд, переходить до періоду “проєктизації”.

Протягом багатьох століть діяльність людини здійснювалася в умовах відносної стабільності, за невисоких темпів нововведень, а також зрозумілих і усталених вимог до професій. Але в нинішньому світі зміни відбуваються постійно, і потрібно вміти не тільки ідентифікувати їх, а й розуміти, що вони несуть – можливості чи загрозу? Тому сьогодні нам необхідна миттєва реакція на зміни, і результатом її має стати не просто ухвалення правильного рішення, а й дія, що веде до бажаної мети. Ця дія і є проєкт, яким потрібно вміти керувати.

За прогнозами Gartner Group, загальною особливістю, що формує завтрашній день у всіх
секторах людської діяльності на початку XXI століття, буде не тільки кількість різноманітних змін, що спостерігається вже зараз, а й темп перетворень, що постійно зростає. Тому здатність компаній успішно управляти своїми проєктами стає однією з найважливіших конкурентних переваг. Так, показовою є активність Китаю в навчанні та сертифікації своїх проєктних менеджерів і формуванні своєрідної “критичної маси” керівників проєктів і програм.

У країні ухвалено державну програму додаткової професійної освіти, спрямовану на навчання 600 тис. керівників і фахівців підприємств та організацій КНР відповідно до міжнародного стандарту PMI, водночас планується сертифікувати до 100 тис. осіб.

Що може зробити кваліфікований фахівець у галузі управління проєктами для
компанії? Розглянемо це на прикладі IT-департаменту, який в організаційній системі фірми часто має вигляд такої собі “чорної шухляди” з незрозумілими входами, виходами і керуючими впливами. Єдине, що видно: як цей “ящик” пожирає ресурси. Тому компаніям сьогодні потрібні не стільки програмісти або системні адміністратори (ці функції можуть чудово виконувати підрядні організації), скільки IT-менеджери, які визначають відповідність внутрішньої інформаційної структури загальній стратегії її розвитку та здатні керувати складними проєктами.

Для підтримання цієї діяльності та усунення неузгодженості у визначенні цілей і ресурсних конфліктів ще на ранніх стадіях запуску IT-проєктів необхідні формальні процеси управління ними. По-перше, потрібне розуміння, як ідентифікувати потребу в них, по-друге, як вибрати і розташувати проєкти за пріоритетами, і, по-третє, як, власне, керувати ними. Сучасні проєктно-орієнтовані компанії, постійно виконуючи замовлення для сторонніх фірм, водночас прагнуть удосконалювати внутрішні процеси, встановлюючи для себе дедалі вищі цілі та досягаючи їх. Таким чином, основа конкурентоспроможної переваги поступово зміщується до вміння керувати складом портфеля проєктів та їх виконанням, у тому числі для зміни власних бізнес-процесів і методів роботи загалом.

Рекомендації найкращих “проєктоводів”

Отже, підсумовуючи викладене вище, сьогодні можна цілком однозначно сказати: якщо програміст піклується про свою майбутню кар’єру, то йому пряма дорога в проєктний менеджмент. Але, як і в усіх інших видах діяльності, головне – не перестаратися!

Через інваріантність методології цього різновиду менеджменту за її допомогою можна керувати не тільки IT-проєктами, але реалізовувати проєкти в усіх сферах людської діяльності. Зрозумівши це, хочеться пробувати свої сили і в маркетингових проєктах, і в медіа, і в будівництві, і в спорті, тим паче, що після закінчення проєкту менеджер, за визначенням, завжди залишається без роботи.

Але це й непогано – адже “дах заважає рости”, а нових і цікавих проєктів у світі, і в Україні зокрема, дедалі більше й більше.