Перше наближення

У зв’язку з різким зростанням вартості Біткойна та інших криптовалют, у світі вибухнула нова золота лихоманка. Багато хто хоче добувати (aka майнити) біткойни; більшість – обов’язково щось реалізувати на блокчейні, і всі хочуть збагатитися. І це зрозуміло, можливість швидко створити величезні багатства завжди привертає увагу та інвестиції (і грошові, і часові, і ресурсні).

У червні 2017 року тема блокчейна і криптовалют мене теж зацікавила. Після короткої битви підприємця та інженера всередині мене, перемогу здобув інженер. Тому я знову вирушив до школи, а точніше в Прінстонський університет, і став проходити курс Bitcoin and Cryptocurrency Technologies на Coursera.

Курс одночасно цікавий і складний. З одного боку, довелося програмувати незнайомою мені мовою. На жаль, Java я не встиг вивчити під час перебування програмістом. Довелося надолужувати зараз. Але, з іншого боку, викладачі розповідали про економічну модель бікойна, про історію криптовалюти, про криптографію і навіть про азартні ігри, наркотики та підпільні торгові майданчики незаконних товарів за допомогою Tor, біткойна і віртуальних DNS.

Вийшло всього за місяць зануритися в тему криптовалют і блокчейна досить глибоко. Крім вивчення теорії, були і практичні завдання:

1. Створити свою простеньку криптовалюту ScroogeCoin.
2. Запрограмувати протокол консенсусу, побудований на довірі (не питайте “як це” – проходьте курс).
3. Створити свій простий блокчейн.

Плюс я виконав кілька факультативних завдань (які придумав сам собі) – зареєстрував кілька криптогаманців, купив трохи біткойнів і провів транзакції між гаманцями. Потім прикрутив до сайтів PMDoc.ua і KnowledgeMap.pm можливість оплачувати товари і послуги популярними криптовалютами. Уже перевірив, усе працює. Можна біткойнами оплачувати шаблони документів і підготовку до PMP🙂

Зрозуміло, що в процесі такого цілеспрямованого навчання прийшло багато ідей та інсайтів, з’явилися відповіді на багато минулих запитань, а й ще більше з’явилося нових запитань.

Але головне – готовий поділитися своїми думками з цього приводу. Отже:

1. Блокчейн, узагалі, і криптовалюти, зокрема, розвиватимуться шаленими темпами.
2. Уже точно зрозуміло, що блокчейн – не панацея. І все, що можна зробити за допомогою традиційних баз даних, краще робити на цих БД.
3. Ажіотаж мине. З нинішніх тисяч криптовалют і залишиться не багато. Цінність решти “койнів” стабілізується і просто котируватиметься на рівні зі звичайними валютами.
4. З’являться “нішеві” валюти (наприклад, 100% анонімні, як zerocoin і zerocash; регіональні, як ісландський auroracoin; кошерні та інші…).
5. Першими, хто реально має вчепитися в цю технологію, – це національні банки та податкові інспекції. Нацбанки – для створення національних криптовалют. Податківці – для зниження витрат на збір податків. Якщо на території держави ходить своя крипторалюта, то податки можна вбудувати в кожну транзакцію і автоматом отримувати як самі податки, так і звітність. Зрозуміло, що тут ще “не оране поле” для R&D, але деякі прогресивні держави вже рухаються в цьому напрямку.
6. Сюди ж у “держ. скарбничку” можна підтягнути більшість державних реєстрів. Що також спричинить скорочення витрат на їх обслуговування і зменшення корупції. Першими, ймовірно, будуть реєстри власності на нерухомість, патенти тощо.
7. Анонімність біткойна і демократія в блокчейн – це міф. Якраз навпаки, з’являється можливість тотального контролю, а оскільки реєстр блокчейна переписати заднім числом не можна, то якщо ти десь “наслідив”, то це залишиться в блокчейні назавжди і замести сліди не вийде. Ось чудовий виступ співробітниці ФБР на TED на цю тему:
8. Величезні можливості відкриваються для цифрових товарів (музика, відео, книжки, фото, …), але не стільки для приватного перегляду, скільки для вбудовування в комерційні продукти (на кшталт використання музики в кіно, або фото на сайті). З одного боку, зникне можливість несанкціонованого використання, з іншого – різко скоротяться часові та фінансові витрати на оформлення права легального використання.

В інтернеті зараз великий холівар на цю тему. Крики “Я ВІРЮ!” і “Я НЕ ВІРЮ!” забивають весь ефір. Але самій технології пофігу. Можна вірити в SMTP, DNS, P2P і GSM, або не вірити, але всі ми користуємося електронною поштою, інтернетом, скайпом і мобільним зв’язком. Просто в один прекрасний день у нас на руках з’являться зарплатні картки, на яких замість VISA і MasterCard буде написано BlockChain.

Старий Гаєк зараз, напевно, в труні перевертається! Для його ідей і досліджень з денаціоналізації валют відкрилися величезні перспективи і реальні кейси. Потрібно, до речі, перечитати його книгу в новому світлі.

Але це все лірика

Мене ж, насамперед, цікавить застосування цієї технології у сфері управління проєктами. А, як виявилося, жодних притомних кроків у цьому напрямку у світі ще не зроблено.

Тоді – З почином!

Варіанти застосування блокчейн в УП

Попередні ідеї щодо використання БЧ для УП:

1. Управління Змінами та Конфігурацією. БЧ так влаштований, що неможливо непомітно змінити минулі дані. Це може стати основною причиною застосування БЧ для управління змінами в проєкті.
2. Проєктний документообіг. З тієї ж причини, що і в п.1, плюс особливість блокчейна “Forks” може використовуватися, як взаємопов’язаний документообіг.
3. Управління Контрактами та Закупівлями. На блокчейні вже реалізовано, так звані, Smart Contracts, які дають значну економію при обслуговуванні закупівель і контрактів.
4. Створення тимчасових криптовалют під великі міжнародні проєкти та програми. Учасники проєкту протягом проєкту користуватимуться змінною валютою і не відчуватимуть дефіциту фінансування. Це прискорить реалізацію проєктів у рази. Хвороба багатьох проєктів, це якраз недофінансування. Тимчасова валюта цю проблему вирішує. Наприкінці проєкту цю валюту знищуватимуть, а замість неї всім учасникам видаватимуть “живі гроші”. Стейкхолдери роблять proof-of-stake і емітують криптовалюту. Виконавці proof-of-work і майнять цю валюту, а після виконання своїх зобов’язань, виходячи з проєкту, “спалюють” намайнені гроші за технологією proof-of-burn і забирають свої гроші у валюті своєї країни. Корисним побічним ефектом може бути поліпшення контролю за рухом грошей у проєкті.
5. … ще є ідеї. Більш сирі, ніж описані вище.

Зрозуміло, що все це потребує технічної, юридичної і навіть соціально-психологічної підготовки та дослідження, але початок ідеям покладено. Хоча боюся, що без серйозного наукового підходу тут не впоратися.

Запрошую до співпраці та обговорення криптографів, математиків, проєктних менеджерів, учених і просто ентузіастів!