“Цілеологія УП” або “Про правильну побудову проєктних цілей”

Хто не знає, куди йде, може сильно здивуватися, потрапивши не туди.
Марк Твен

Щоб досягти ціль, необхідно правильно її сформулювати. Як показує практика, цього правила дотримуються не всі, а навіть ті, хто знає це правило і намагається дотримуватися його, часто не розуміють, що ж таке “правильне формулювання цілі”.

УП передбачає послідовне наближення до поставлених цілей. А чи можливо досягти ціль, якщо вона звучить як “поглибити”, “підвищити”, “розширити”, але не сказано на скільки?

Давайте розглянемо маленький приклад. Компанія вирішила впровадити у себе систему електронного документообігу (ЕДО). ІТ-підрозділу ставиться ціль “Впровадити систему ЕДО”.

Варіант перший: ІТ-шники встановлюють у секретаря ПЗ для приймання факсів в електронному вигляді та рапортують – “Виконано!”. Вони мають рацію: факс є документом, його тепер приймають в електронному вигляді й розсилають усім стейкхолдерам в електронному вигляді. Ціль досягнута?

Варіант другий: ІТ-шники розуміють, що це цікава довгострокова робота і починають роздувати впровадження. Переконують керівництво, що для впровадження потрібно і “те”, і “інше”, і “третє”. Час минає, усі плановані бюджети вичерпано, встановлено безліч різного ПЗ, системою толком ніхто не користується, користувачі не задоволені, документи постійно дублюються в електронному та паперовому вигляді… Але до повноцінного впровадження, тобто до досягнення цілі, ще далеко.

Проблема в обох випадках одна – постановка цілі. Річ у тім, що мета має бути обчислюваною або безпосередньо у формулюванні, або в критеріях опису цілі. У запропонованому вище прикладі ціль має бути розкладена на дерево цілей. Наприклад:

  1. До 1 листопада вивчити доступні на українському ринку програмні продукти для систем ЕДО вартістю до 300$ за робоче місце і подати порівняльну таблицю для прийняття рішення.
    Обчислювані параметри: “До 1 листопада” – тимчасове обмеження; “на українському ринку” – територіальне обмеження; “до 300$ за робоче місце” – вартісне обмеження; “таблицю” – визначення формату результату.
  2. Створити прототип на основі обраного програмного забезпечення на 4-х робочих місцях (2 у відділі продажів, 2 у сервісному відділі) і перевести в ЕДО такі види документів – перерахування видів.
    Обчислювані параметри: “4-х робочих місцях” – зазначення кількості робочих місць; “у відділі продажів… у сервісному відділі” – чітка вказівка піддослідних відділів; “такі види документів” – видове обмеження.
  3. і так далі…

За такої постановки цілі спочатку видно, що потрібно отримати в результаті проєкту. Інакше проєкт розвивається самостійно, і ні про яке управління ним не може бути й мови.

Докладніше про цю та про інші хитрощі проєктного менеджменту Ви можете дізнатися на тренінг-семінарі “Управління проєктами”, який відбудеться 17-18 вересня 2005 року в тренінговому центрі “Бізнес-Сервіс”.

Анатолій Савін
Консалтинговий центр “Бізнес-Сервіс”

0 відповіді

Залишити відповідь

Бажаєте приєднатись до дискусії?
Не соромтеся робити внески!

Leave a Reply